У приватних лікарнях з преміальними розцінками клієнти купують не тільки затишок і новітні технології, а й ілюзію захищеності. Коли трапляється лихо, сім’ї нерідко залучаються до тривалої війни за правду. Три гучні історії медичних катастроф ілюструють, яким непростим буває шлях від кончини пацієнта до рішення суду.
За великими цінниками у приватних лікарнях зазвичай криються не лише комфортні умови і прогресивне лікування, але й сподівання пацієнта на те, що тут його здоров’ю нічого не загрожує. Коли трапляється фатальне, справжнє обличчя лікарні проявляється у здатності нести відповідальність за ймовірні огріхи. На жаль, часто замість відкритості рідні померлих, у найтяжчий момент, стикаються із боротьбою лікарні за свою репутацію. Про те, чи має український пацієнт реальний захист, і як на трагедії у своїх стінах реагують приватні медустанови, читайте в матеріалі УНН.
Приватна медицина в Україні протягом останніх десяти років стала символом зручності та новітніх технологій. Обираючи приватні медзаклади, пацієнти покладають надії на безпеку, компетентність і першокласне обслуговування. Водночас пацієнти свідомо погоджуються на значні рахунки, оскільки вартість медичних послуг сприймається як обґрунтоване вкладення у здоровʼя та внутрішній спокій.
Але навіть у найпрогресивніших лікарнях трапляються критичні випадки. У такі миті головною перевіркою для медустанови стає її готовність відповідати за промахи, а не маскуватися за рекламними кампаніями. Втім, відповідальну позицію у подібних випадках займають не всі.
Випадок зі смертю Аднана Ківана перетворився на “Справу Odrex”
Кончина засновника Kadorr Group Аднана Ківана у жовтні 2024 року в межах одеської лікарні Odrex стала переломним моментом для іміджу закладу. Творець імперії Kadorr Group, людина, чиї фінанси дозволяли вибрати кращих лікарів світу, довірив своє здоров’я одеському Odrex. Адже саме у цій лікарні він лікувався протягом останніх років, саме у цій лікарні працює лікар бізнесмена Віталій Русаков. Якому, за інформацією журналістки Зої Казанжі Анднан Ківан подарував квартиру з ремонтом та новеньке авто Lexus на весілля. Однак, як показують матеріали кримінальної справи, статус бізнесмена та постійного клієнта лікарні не став гарантією від того, що слідство називає лікарською халатністю.
Смерть Аднана Ківана дала старт гучному кримінальному процесу, який триває і зараз. На лаві підсудних опинилися “зірки” Odrex: керівник відділення хірургії Віталій Русаков і лікар-онколог Марина Бєлоцерківська (яка вже покинула клініку). Згідно з версією слідства, попри онкологічний діагноз Аднана Ківана, причиною смерті став сепсис. Медична експертиза вказує на безліч імовірних помилок: ігнорування ознак запалення, відсутність призначення обовʼязкової антибіотикотерапії після операції та проведення хіміотерапії, яка на той час була категорично заборонена пацієнту.
Поки лікарі перебувають під нічним домашнім арештом, захист, схоже, обрав тактику виснаження суду. Засідання зриваються через неявку адвокатів лікарів. Одночасно з цим, Odrex розгорнула масштабну інформаційну кампанію: замість визнання помилок і внутрішнього розслідування, лікарня зосередилася на судових позовах проти ЗМІ та спробах покращити репутацію.
Однак реакція громадськості не забарилася: після того, як справа про смерть Аднана Ківана набула розголосу, люди, які також втратили близьких після лікування в Odrex і ті, кому вдалося вижити – почали відкрито говорити про свій досвід. Крім того, резонансна справа про смерть Аднана Ківана стала крайньою надією на правосуддя для багатьох сімей, які роками судяться з Odrex через кончину своїх рідних у лікарні.
На тлі загальноукраїнського резонансу, люди обʼєдналися в рух StopOdrex, створили власний сайт (який вже тричі блокувався через скарги Odrex) та Telegram-канал. На цих платформах люди, які вважають себе постраждалими від лікування в скандальній лікарні, анонімно розповідають власні історії та історії своїх померлих родичів, обмінюються новинами про перебіг власних кримінальних справ проти Odrex і медиків лікарні та підтримують один одного.
Фатальна неточність у лікарні “Малі”: смерть 7-річного хлопчика під час терапії зубів
У березні 2025 року звичайний візит до стоматолога для київської сім’ї завершився катастрофою. Батьки привели 7-річного сина на лікування зубів під загальною анестезією – послугу, яку лікарня рекламувала як безпечний і комфортний “медикаментозний сон” для дітей.
Під час маніпуляції стан хлопчика несподівано погіршився. Серце перестало битися прямо у стоматологічному кріслі. У лікарні почали реанімаційні заходи, згодом дитину доправили до лікарні. Лікарі діагностували глибоку кому. Через кілька днів хлопчик помер у реанімації лікарні Охматдит, не прийшовши до свідомості.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом неналежного виконання професійних обов’язків медичним працівником, що спричинило смерть дитини. Лікарці-анестезіологу висунуто підозру. Згідно з версією слідства, під час анестезії було застосовано препарат, який мав протипоказання з огляду на стан здоров’я хлопчика. Саме це, як вважають правоохоронці, і стало причиною гострої серцевої недостатності.
МОЗ після перевірки медичного закладу анулював видану їм ліцензію. На сьогоднішній день слідство триває. Про передачу справи до суду офіційно не повідомлялося.
Ця історія знову порушила складне питання: наскільки безпечними є процедури під загальною анестезією в амбулаторних умовах і чи достатній контроль існує за їх проведенням у приватних лікарнях. Для батьків це – невиправна трагедія. Для системи охорони здоров’я – іспит на здатність об’єктивно розібратися і відповісти, що саме пішло не так і хто понесе відповідальність за смерть 7-річного хлопчика.
Смерть немовляти в “Лелеці”: справа, яка завершилась максимальним покаранням для медика
Катастрофа, що сталася у травні 2020 року в елітному київському пологовому будинку “Лелека”, перетворилася на один із найбільш резонансних процесів у сфері приватної акушерської допомоги. Пологи Лідії Косогової, яка всю вагітність довіряла професіоналізму лікарів цього закладу, закінчилися фатально: її донька Віра народилася з тяжким ураженням центральної нервової системи і померла після 55 днів боротьби за життя.
Згідно з матеріалами слідства, причиною катастрофи стало зволікання. Лікар акушер-гінеколог Микола Коваленко неправильно оцінив показники моніторингу серцебиття плода (КТГ). Коли прилади вже сигналізували про критичний стан дитини, рішення про екстрений кесарів розтин було прийнято надто пізно. Судова експертиза підтвердила прямий причинно-наслідковий зв’язок: саме ці втрачені хвилини призвели до незворотної гіпоксії мозку немовляти.
Сім’я померлої дитини зіткнулася не лише з болем втрати, а й із викликами медичної системи. Лідія Косогова заявляла, що після трагедії комунікація з “Лелекою” фактично зупинилася, а доступ до електронної медичної документації сім’ї обмежили.
Керівництво закладу натомість називало звинувачення “інформаційною атакою”, наполягаючи на тому, що дії медиків відповідали протоколам.
Судовий розгляд справи тривав понад два роки. Попри те, що обвинувачений акушер-гінеколог не визнав своєї провини, Миколу Коваленка було засуджено до найвищої міри покарання за статтею (1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником) – три роки позбавлення волі. Крім того, суд зобов’язав лікарню виплатити понад 1,1 млн грн моральної шкоди родині.
Замість висновку
Різні міста, різні лікарні, різні медичні напрямки: від складної онкохірургії до стоматології чи довгоочікуваних пологів. Але всі ці історії поєднує трагічний сценарій: смерть, підозра у лікарській недбалості та довгі роки боротьби за правосуддя.
Кожна справа має свої особливості, проте наслідки надзвичайно подібні. Замість швидкого і прозорого встановлення відповідальності – затягнуті процеси, експертизи, процедурні перешкоди. Сім’ї, які втратили рідних, змушені роками відстоювати право на справедливість.
Зрештою, ці історії висвітлюють проблему ширшу, ніж окремі помилки конкретних лікарів, вони ставлять питання до всієї медичної системи, особливо в частині захисту прав пацієнтів і реальної невідворотності відповідальності за лікарську недбалість.