“Інцидент з Odrex” став своєрідним індикатором глибоких проблем української медицини: недосконалого законодавства, відсутності чітких положень про відповідальність і важелів фахового контролю. Фахівці та політики підкреслюють: без лікарського самоврядування та прозорих алгоритмів оцінювання медичної допомоги – система неминуче провалиться.
Українська охорона здоров’я вже довгий час функціонує у режимі неповної врегульованості. Нормативні акти, які мали б рівною мірою оберігати як лікарів, так і пацієнтів, фактично часто не працюють ні на користь одних, ні на користь інших, повідомляє УНН. У деяких випадках закони не надають медичним працівникам ясних директив і гарантій, в інших – залишають пацієнтів віч-на-віч із наслідками лікарських помилок.
Але найбільшу небезпеку становить не тільки недосконалість нормативної бази, а й некритична підтримка лікарів, яка іноді перетворюється на свідоме приховування і виправдання серйозних медичних прорахунків колег. У такій ситуації система практично позбавлена внутрішніх механізмів самоконтролю і професійної підзвітності.
Як зауважує колишній міністр охорони здоров’я України Олег Мусій, існуюча модель регулювання медицини в Україні не забезпечує балансу між державним наглядом і професійною відповідальністю самих лікарів.
Нинішнє законодавство, ті інструменти, що є в медицині, не захищають ані лікарів, ані пацієнтів. Це пов’язано з тим, що в нас збереглася дотепер стара система з радянських часів управління в охороні здоров’я. Так звана командно-адміністративна система, де за професію лікаря відповідає Міністерство охорони здоров’я, управління охорони здоров’я чи департаменти на місцях і заклади медичні. А самі лікарі не мають такого дієвого і перевіреного часом хорошого механізму, який існує в країнах, наприклад, Європи, називається професійне самоврядування
– вказує на основну проблему сучасної медицини Мусій.
Саме брак професійного самоврядування, за словами екс-міністра, позбавляє медичну сферу засобів внутрішньої оцінки дій лікарів та реального реагування на порушення стандартів.
Погоджується з ним і народний депутат України Оксана Дмитрієва. Як заступник голови Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, вона заявила, що в Україні не вистачає чітких процедур доступу до медичної документації, незалежних експертних оцінок, прозорих важелів оцінювання медичної допомоги та відсутній баланс відповідальності між лікарем, установою та власниками.
Окремі гучні випадки в медицині вкотре показують, що нам потрібні зрозумілі, передбачувані та єдині правила, які одночасно захищають і пацієнта, і лікаря. Коли трапляються конфлікти, суспільство хоче зрозуміти: чи була надана якісна допомога, чи правильно проведено розслідування, хто несе відповідальність і які висновки будуть зроблені. Але сьогодні в українському законодавстві не вистачає інструментів, які забезпечують прозорість і справедливість у подібних випадках
– зазначила Оксана Дмитрієва.
За її словами, українське законодавство не містить чіткої дефініції, що таке медичний інцидент, у яких випадках йдеться про кримінально карану недбалість, а коли – про клінічну помилку, що потребує експертного аналізу, а не каральної реакції. Дмитрієва оголосила про законодавчі зміни, що за задумом захищатимуть права пацієнтів, забезпечуватимуть справедливе та фахове оцінювання дій лікарів, мінімізують необґрунтовану криміналізацію медичної практики, сформують культуру безпеки пацієнта і чесності в медичних закладах.
Ми повинні зробити цей крок – і перейти від реагування на скандали – до системного вирішення, яке служитиме і людям, і медичній спільноті
– підкреслила нардеп.
Смерть пацієнта та підозра двом лікарям
Одним із найбільш наочних прикладів стала смерть одеського бізнесмена Аднана Ківана – випадок, що ліг в основу так званого “Інциденту з Odrex” і став початком широкого суспільного обговорення.
Відомо, що протягом останніх пів року свого життя Аднан Ківан лікувався саме в клініці “Одрекс”. Його лікуванням займалася онкологиня Марина Бєлоцерковська, яка, за даними редакції УНН, підтримувала зв’язок із родиною пацієнта та надавала рекомендації щодо подальшої терапії.
Марина Бєлоцерковська, онколог
Оперативне втручання, натомість, проводив хірург Віктор Русаков – давній знайомий родини Ківанів. За інформацією журналістки Зої Казанжи, за життя Аднан Ківан подарував Русакову квартиру з ремонтом у новозбудованому житловому комплексі та автомобіль Lexus. Та це не завадило самому Русавоку після смерті свого пацієнта, стверджувати, що він не мав жодного відношення до його лікування.
Віталій Русаков, хірург
Обом лікарям повідомлено про підозру у кримінальному провадженні щодо смерті Аднана Ківана. Медикам ставиться в провину неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнта (ч.1 ст.140 КК України). На цей час і Русаков, і Бєлоцерковська усунені від медичної діяльності та перебувають під запобіжним заходом у вигляді нічного домашнього арешту, з зобов’язанням носити електронні браслети.
Також відомо, що після смерті Аднана Ківана, онколога Марину Белоцерковську в досить короткі терміни звільнили з одеської клініки. І, як повідомляють власні джерела редакції УНН, Odrex на цьому не зупинився – під звільнення потрапила частина медперсоналу, який був причетний до лікування Аднана Ківана.
Висновки слідства: прямий причинно-наслідковий зв’язок
Слідство вважає, що під час надання медичної допомоги Аднану Ківану медики допустили суттєві помилки, внаслідок яких у пацієнта розвинувся сепсис, що на тлі онкологічного процесу призвів до смерті.
Як зазначають в Офісі Генерального прокурора, позиція слідства ґрунтується на висновках комісійної судово-медичної експертизи.
Слідчі, спираючись на висновки експертизи, вважають, що дії цих двох лікарів спричинили смерть пацієнта. Як засвідчено комісійною судово-медичною експертизою, при наданні медичної допомоги не було забезпечено належного реагування на ознаки ускладнення та вжито необхідних заходів для його своєчасного лікування. Експерти дійшли висновку, що лікарська помилка, неналежне виконання лікарями своїх професійних обов’язків через недбале ставлення до них перебувають у прямому причинно-наслідковому зв’язку з настанням смерті пацієнта
– йдеться у повідомленні ОГП.
Антибіотики, сепсис і протипоказані процедури
Як стало відомо, хірург Віктор Русаков не призначив пацієнту Аднану Ківану обов’язкову післяопераційну антибактеріальну терапію, яка є загальновизнаним стандартом профілактики інфекційних ускладнень після хірургічних втручань.
Відсутність своєчасного призначення антибіотиків могла призвести до неконтрольованого розвитку інфекційного процесу, який згодом ускладнився генералізованою інфекційною реакцією організму – сепсисом.
Крім того, лікарями могли проводитися медичні процедури, які на той момент були протипоказані пацієнту, з огляду на стан його здоровʼя, зокрема яскраво виражені ознаки системного запального процесу.
Коли лікарська солідарність стає співучастю
Попри тяжкість звинувачень, Русаков отримав широку публічну підтримку з боку частини медичної спільноти. Втім, експерти застерігають: сліпий захист конкретного лікаря без аналізу фактів і медичних стандартів не лише не допомагає системі, а й руйнує довіру до професії.
На переконання колишнього міністра охорони здоров’я України Олега Мусія, вихід із цієї ситуації можливий лише за умови створення в Україні повноцінного лікарського самоврядування, яке дозволило б професії самостійно реагувати на порушення стандартів і морально-етичних норм.
В лікарському контексті це професійне лікарське самоврядування в Україні, яке здійснює управління системою охорони здоров’я поруч з державою. Держава відповідає за державні речі, а за професійні речі – відповідає своя професійна корпоративна організація лікарського самоврядування. І разом вони управляють системою, тоді ця система збалансована і від цього виграють не тільки лікарі, а виграють і пацієнти, тому що є апеляційний орган. На сьогодні, на жаль, такого механізму у нас немає
– констатує Мусій.
Без реального контролю, професійної підзвітності та чесного саморегулювання медицина ризикує втратити головне – довіру пацієнта. Адже “лікарський халат” не може бути індульгенцією від відповідальності за загублене людське життя через недбалість чи помилки.
“Справа Odrex” як симптом системної хвороби галузі
Смерть Аднана Ківана стала ключовим епізодом “Інциденту з Odrex” – історії, яка виходить далеко за межі однієї трагедії через можливу лікарську недбалість. Родичі загиблого та інші пацієнти клініки наполягають на повному та неупередженому розслідуванні, заявляючи про численні випадки можливих медичних порушень у приватному медзакладі.
Саме тому все більше підтримки отримує громадський рух Stop Odrex, який закликає не замовчувати проблему, а публічно розповідати власні історії, повʼязані з лікування у приватній одеській клініці “Одрекс”.
Колишні пацієнти клініки та рідні тих, хто помер після лікування там створили сайт Stop Odrex, на якому зібрані історії постраждалих та публікуються новини, щодо перебігу кримінальних справ проти клініки “Одрекс”. Крім того, на сайті можна розповісти власну історію, повʼязану з лікування в Odrex: анонімно, або відкрито; з дозволом на публікацію історії на сайті та у ЗМІ і без.
Рідні померлих пацієнтів Odrex також записали відеозвернення до правоохоронців та влади. Вони просять забезпечити чесне та прозоре слідство, а також закликають віднайти справедливість. Адже, за їхніми словами, простим громадянам України складно протистояти приватній клініці, яка має підтримку МОЗ та значні фінансові ресурси. Завдяки яким може залучати дорогих адвокатів та реалізовувати медійні кампанії для відбілювання іміджу.