Відсутність знань у громадян щодо Програми медичних гарантій та їхніх прав при отриманні медичної допомоги створює сприятливі умови для зловживань.
Про це заявила керівниця Національної служби здоров’я Наталія Гусак, коментуючи Укрінформу запуск роботи представників пацієнтів у п’яти медичних установах.
“Недостатня поінформованість пацієнтів про Програму медичних гарантій, про те, за що і в якому обсязі платить держава, стає підґрунтям для маніпуляцій, нібито нічого не надається безкоштовно, особливо в умовах війни. Це спроба таким чи іншим чином стверджувати, що все погано, і навіть у складні для країни часи вимагати від пацієнтів кошти за послуги, які повністю оплачує держава”, – зазначила Гусак.
Вона підкреслила необхідність використання різноманітних механізмів для інформування українців про їхні права під час отримання медичної допомоги. Зокрема, у 2023 році НСЗУ посилила взаємодію з регіональними управліннями охорони здоров’я, активізувала роботу телефонної лінії 16-77 та діяльність щодо розгляду звернень пацієнтів.
Минулого року за програмою медгарантій надавачам послуг виплатили понад 132 мільярди
“Для нас головна мета — щоб медичні установи змінювали свою поведінку щодо виконання угод з НСЗУ. Ми завжди наголошуємо, що всі скарги, що враховано в договорі медзакладу з НСЗУ, мають вирішуватися на рівні керівництва установи. Тому ми запровадили такий інструмент, як представник пацієнта, що існує в багатьох країнах”, – пояснила Гусак.
За її словами, цей експериментальний проєкт реалізується у партнерстві зі Світовим банком. За його результатами будуть розроблені рекомендації щодо взаємодії з пацієнтами як для медичних закладів, так і для НСЗУ як закупівельника медичних послуг.
Гусак нагадала, що проєкт впроваджується у п’яти лікарнях. Медичні заклади обиралися з найбільшим обсягом фінансування, оскільки у великій багатопрофільній лікарні, де медичну допомогу отримує значна кількість людей, можна виявити проблеми за різними напрямками та зрозуміти, що саме цікавить пацієнтів.
“Пацієнти звертаються до амбасадорів (представників пацієнта – ред.) з запитаннями щодо можливості безкоштовного отримання діагностики, призначеної лікарем. Також окремі лікарі видають направлення з порадою отримати послугу в приватних клініках, хоча пацієнти можуть скористатися цими послугами безкоштовно в межах Програми медичних гарантій. Крім того, представники пацієнта допомагають у складанні скарг у випадках вимагання коштів, і, на жаль, такі випадки вже фіксуються. Також українці через представників пацієнта висловлюють подяку окремим лікарям за лікування”, – розповіла Гусак.
Минулого року майже 300 тисяч пацієнтів отримали реабілітаційну допомогу – НСЗУ
Вона зазначила, що представники пацієнта також мають у своєму розпорядженні багато роздавальних матеріалів і можуть надавати широкий спектр інформації про Програму медичних гарантій. Вони пройшли відповідне навчання та використовують формуляр для фіксації звернень від пацієнтів.
Водночас наразі не йдеться про те, що всі медичні заклади будуть зобов’язані мати у штаті представників пацієнта. “Ми прагнемо спочатку зрозуміти, як це може функціонувати та як найкращим чином реалізувати це в майбутньому. Зокрема, ми хочемо визначити, наскільки українці обізнані щодо Програми медичних гарантій та надання медичних послуг”, – заявила Гусак.
Як інформував Укрінформ, у березні Міністерство охорони здоров’я, НСЗУ та Світовий банк розпочали пілотний проєкт «Представник пацієнта». Представники пацієнта – це фахівці, залучені для роз’яснення пацієнтам у медичних закладах загальних питань.
Пілотний проєкт триватиме протягом березня та квітня у п’яти медичних установах: Національному інституті раку; Київській обласній клінічній лікарні; Київському міському пологовому будинку № 6; Першому територіальному медичному об’єднанні Львова; Львівському обласному клінічному перинатальному центрі.