Медики приватної одеської лікарні Odrex, котрих підозрюють у лікарській халатності, що могла спричинити кончину бізнесмена Аднана Ківана, можливо, причетні не тільки до цієї ситуації. Так запевняють інші колишні клієнти лікарні та сім’ї померлих, котрі публічно розповідають про свій досвід терапії. У цих розповідях люди змальовують подібні випадки та результати й припускають, що мова йде про систематичні прорахунки медиків Odrex, а не окремий епізод.
Коли за одним і тим же лікувальним закладом тягнеться слід аналогічних випадків: з подібними ознаками можливої лікарської недбалості, ігноруванням вимог лікування та приховуваннями помилок і наслідків, – очевидно, мова йде вже не про поодиноку трагедію, а про системну проблему. Саме так сьогодні все частіше характеризують історії колишніх клієнтів приватної одеської лікарні Odrex. Найбільш резонансною подією стала смерть бізнесмена Аднана Ківана, але, як виявилося, вона може бути тільки однією з багатьох, пише УНН.
Вивчаючи “Справу Odrex” журналісти звернули увагу на подібність як розповідей колишніх пацієнтів, так і їх фігурантів. Зокрема, мова йде про лікарів Віталія Русакова та Марину Бєлоцерковську.
Смерть хворого і підозра двом лікарям
Одним із найбільш резонансних стала кончина одеського підприємця Аднана Ківана – гучна справа, що поклала початок так званої “Справи Odrex” і викликала широкий громадський резонанс.
Відомо, що впродовж останніх пів року життя Ківан лікувався саме в лікарні Odrex. Супровід онкологічного лікування здійснювала Марина Бєлоцерковська, яка, за інформацією редакції УНН, підтримувала зв’язок із сім’єю та надавала поради щодо терапії.
Хірургічні втручання проводив Віталій Русаков – медик, якому Аднан Ківан довіряв своє життя впродовж багатьох років. За інформацією журналістки Зої Казанжи, ще за життя Ківан подарував лікарю Русакову помешкання в новобудові з ремонтом, а на весілля – нову іномарку преміум-класу Lexus. Незважаючи на це, вже після смерті пацієнта Русаков публічно заявляв, що нібито не має відношення до терапії Аднана Ківана.
Обом медикам повідомлено про підозру у кримінальному провадженні за ч.1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило смерть хворого. На даний час і Русаков, і Бєлоцерковська усунені від медичної діяльності та знаходяться під запобіжним заходом у вигляді нічного домашнього арешту із зобовʼязаннями носити електронні браслети.
За даними з особистих джерел УНН, після смерті Ківана онкологиню Марину Бєлоцерковську оперативно звільнили з лікарні “Одрекс”. Під скорочення нібито потрапила й частина медперсоналу, залученого до лікування пацієнта.
Висновки слідства: прямий причинно-наслідковий зв’язок
Слідство вважає, що під час лікування Аднана Ківана медиками лікарні Odrex були допущені критичні помилки, які призвели до розвитку сепсису на тлі онкологічного захворювання і, врешті-решт, до смерті пацієнта.
Як зазначають в Офісі Генерального прокурора, позиція звинувачення базується на висновках комісійної судово-медичної експертизи. Експерти встановили, що медики не забезпечили належного реагування на ускладнення та не вжили необхідних заходів для своєчасного лікування.
Антибіотики, сепсис і протипоказані процедури
Зокрема, за висновками слідства, хірург Русаков не призначив пацієнту Аднану Ківану обов’язкову післяопераційну антибактеріальну терапію – базовий стандарт профілактики інфекцій. Саме відсутність антибіотиків могла викликати неконтрольований розвиток інфекції, що переросла в сепсис. Крім того, пацієнту могли проводити процедури, протипоказані за його стану, незважаючи на явні ознаки вираженого запального процесу.
Коли лікарська солідарність стає співучастю
Незважаючи на тяжкість звинувачень, Віктор Русаков отримав публічну підтримку частини медичної спільноти. Крім того, за інформацією редакції УНН, власники лікарні Odrex можуть оплачувати адвокатів Русакова та Бєлоцерковської.
Колишній міністр охорони здоров’я Олег Мусій вважає, що українській медичній системі необхідна організація з лікарського самоврядування, яка б регулювала професію та дозволила б медикам реагувати на порушення стандартів і етики серед своїх колег.
Сценарій, що повторюється
Прикладами системної безвідповідальності та безкарності може бути історія, озвучена дочкою іншого пацієнта онкологині Марини Бєлоцерковської. Адже вона фігурує не лише у справі Ківана. Донька померлого пацієнта Христина Тоткайло у документальному фільмі “Осине гніздо” розповіла, що її батька також лікувала Бєлоцерковська.
За словами Христини, у київській “Феофанії” медики застерігали її батька від агресивної хіміотерапії до операції. Утім, один з лікарів – чоловік Бєлоцерковської, переконав сім’ю звернутися до Odrex, пообіцявши “врятувати голос і гортань” батька Христини. У лікарні Бєлоцерковська призначила чоловіку п’ятиденний курс агресивної хіміотерапії, незважаючи на застереження інших фахівців.
Після курсу хіміотерапії тата Христини відпустили додому, вже в Києві його стан стрімко погіршився: відмовили нирки, зʼявилися виразки у роті, ускладнення після встановлення гастростоми. Христина одразу ж написала помічниці лікаря Бєлоцерковської – про те, що у тата значне погіршення стану – та запитала, що лікар рекомендує їм робити. Однак єдиною відповіддю, яку отримала сім’я, було повідомлення: “Сьогодні вихідний, звертайтесь у понеділок”.
Після згаяного часу, понад 250 тисяч гривень на лікування в Odrex, перенесення складного курсу хіміотерапії та тяжких ускладнень – тато Христини помер. Вона переконана, фатальною для життя тата стала саме медична тактика Odrex та особисто онколога Марини Бєлоцерковської.
“Справа Odrex” перетворюється на рух StopOdrex
Смерть Аднана Ківана стала центральним епізодом “Справи Odrex”, але все більше пацієнтів та рідних померлих після лікування в одеській лікарні наполягають: це не поодинокий випадок. Саме тому зростає підтримка громадського руху StopOdrex, який закликає відкрито говорити про пережите лікування в лікарні.
Колишні пацієнти та родини загиблих створили сайт Stop Odrex, на якому публікують власні історії та інформацію про перебіг кримінальних проваджень. Там же можна анонімно або відкрито розповісти свою історію про лікування в одеській приватній лікарні Odrex.
Та людям намагаються “закрити рота” – як розповіла донька померлого пацієнта Христина Тоткайло, сьогодні відбулася спроба “покласти” сайт. За її інформацією, лікарня Odrex звернулась до хостинг-провайдера з вимогою припинити роботу сайту. Наразі активісти працюють над відновленням доступу до сайту.
“Компанія DIM MEDICINE LLC, на яку оформлена лікарня “Одрекс”, звернулася до хостинг-провайдера https://hostiq.ua/ukr/ з вимогою припинити роботу нашого сайту stopodrex.com, оскільки нібито вводить користувачів в оману, створює хибне враження зв’язку з офіційним сайтом, шкодить діловій репутації компанії та містить дискредитуючі матеріали. Хочемо заявити, що в будь-якому разі нас не зупинити. Нас не залякають і нас не змусять мовчати”, – написала Христина Тоткайло.
Рідні померлих також записали відеозвернення до правоохоронців і влади, просячи чесного та об’єктивного розслідування. За їх словами, пересічним громадянам складно протистояти приватній лікарні з великими фінансовими ресурсами та медійною підтримкою.
У підсумку всі ці факти можна скласти в цілісну картину: Odrex, ймовірно, намагається приховати трагічну реальність. Та найжахливіше тут те, що це, можливо, не просто перелік окремих випадків, а послідовна логіка дій. Коли лікарі, щодо яких триває слідство, отримують повний юридичний супровід від лікарні, коли різні пацієнти описують ідентичні підходи до лікування та подібні наслідки, а після гучного громадського розголосу блокується сайт активістів, де є реальні історії та негативні відгуки.
Замість відкритого пояснення рішень і помилок Odrex намагається контролювати інформаційний простір та “замітати сліди”. У такій ситуації ключовим стає не лише питання відповідальності окремих лікарів, а й роль самого лікувального закладу. Саме тому дедалі голосніше лунає вимога до МОЗ не просто дати оцінку конкретним ситуаціям, а провести всебічну й об’єктивну перевірку лікарні Odrex – з аналізом медичних рішень, управлінських дій та дотриманням ліцензійних умов. Адже коли замість відповідей з’являються спроби обмежити доступ до правдивих розповідей, це неминуче породжує сумнів: чи не приховується за цим щось більше, ніж просто репутаційні ризики.