У Програмі діяльності Кабміну відсутній окремий пункт про стійкість медіа
У новій Програмі діяльності Кабінету Міністрів України відсутній окремий розділ, присвячений посиленню стійкості медіа. На це звернув увагу голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. Водночас Міністерство культури стверджує, що це питання інтегроване в загальну ціль зміцнення інформаційної стійкості, а конкретні кроки будуть відображені у щорічному Плані пріоритетних дій уряду.


17 серпня Кабмін ухвалив Програму своєї діяльності, яка наразі передана на розгляд Верховної Ради. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що головна мета програми – «вистояти та перемогти у війні за незалежність».
Ярослав Юрчишин висловив занепокоєння щодо відсутності в документі окремого напряму, присвяченого стійкості медіа. Він зазначив, що, попри загальні тези про незламність держави, у програмі немає згадок про підтримку засобів масової інформації. Зокрема, на думку депутата, не враховано важливі аспекти, як-от інформування прифронтових громад, створення умов для роботи журналістів під час блекаутів, посилення Суспільного мовника, захист медійників від переслідувань та ризиків, пов’язаних з їхньою роботою в умовах війни.
Юрчишин також висловив зауваження щодо стратегічних комунікацій. Хоча в програмі йдеться про формування позитивного образу України, документ не містить чіткої політики у цій сфері.
«Звернувся до Кабміну з закликом переглянути Програму та окремим пунктом подбати про стійкість медіа. Бо для нас це питання виживання в умовах тотальної пропаганди і дезінформації з боку ворога», — наголосив депутат.
Він додав, що уряд може врахувати пропозиції парламенту та доопрацювати програму, однак також не виключає, що документ можуть ухвалити в нинішньому вигляді. Тому він звернувся безпосередньо до прем’єр-міністра з проханням ініціювати відповідні заходи, оскільки, на його думку, Кабмін може активніше працювати у цих напрямках незалежно від Програми.
Програма діяльності уряду складається зі 77 сторінок і визначає 12 стратегічних цілей, згрупованих за чотирма напрямами: зміцнення стійкості та наближення справедливого миру, відновлення та розвиток людського капіталу, побудова спроможної європейської держави, прискорення відновлення та економічного розвитку. За кожною ціллю визначено відповідальних членів уряду.
Зокрема, Міністерство культури відповідатиме за такі напрями:
- Посилення спроможності закладів культури через інституційну реформу.
- Системне представлення української культури у світі.
- Збереження і розвиток потенціалу культурної спадщини.
- Зміцнення інформаційної та мовної стійкості населення України.
- Стимулювання розвитку креативних індустрій як драйвера економіки.
Проте, у тексті програми прямо не згадуються медіа, робота чи безпека журналістів.
У відповідь на запит “Детектора медіа” пресслужба Міністерства культури повідомила, що питання підтримки медіа закладене в операційну ціль «Зміцнення інформаційної та мовної стійкості населення України».
Серед завдань для досягнення цієї цілі передбачено: посилення спроможності держави у сфері інформаційної безпеки та захисту інфопростору, реалізація ініціативи «Тисячовесна», створення сталого україномовного інфопростору, реалізація проєкту «Інформація без бар’єрів», збільшення кількості наукових матеріалів про українську історію та розвінчування антиукраїнської пропаганди.
«Програма задає напрями, а конкретні заходи під кожне завдання прописуються у щорічному Плані пріоритетних дій Уряду. Тобто широке формулювання завдання 4.1 — це не “загальні слова”, а рамка, всередині якої вже сплановані цілком предметні кроки», — пояснили в Мінкульті.
Зокрема, у межах завдання про посилення інформаційної безпеки заплановані такі кроки: розроблення проєкту указу президента щодо Стратегії інформаційної безпеки, реалізація проєкту з медіаграмотності «Фільтр», проведення спільно з Міноборони інформаційної кампанії із залученням медіа та НСЖУ, виконання Плану заходів з реалізації кампанії Ради Європи «Журналісти мають значення» в Україні.
Щодо інформування прифронтових громад, міністерство зазначило, що це вже є реалізованими проєктами. На підставі наказів від червня та липня 2026 року випускаються 12 друкованих видань для прифронтових областей, які поширюються безкоштовно. Через ці медіа надається інформація про безпеку, соціальні послуги, гуманітарну допомогу, відновлення житла, зміни в законодавстві, роботу органів влади, транспорт та офіційні повідомлення військових адміністрацій і поліції.
Стосовно фінансування Суспільного мовника, то, за даними Мінкульту, цьогоріч на підтримку НСТУ передбачено 2,472 млрд грн, що на 297 млн грн більше, ніж торік. На думку міністерства, ця сума «повністю покриває потребу компанії».
Питання стратегічних комунікацій міністерство віднесло до повноважень Держкомтелерадіо, яке з 1 січня є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, відповідальним за державну політику у сферах іномовлення, популяризації України у світі, інформаційного суверенітету, медіа, інформаційній та видавничій сферах. На Держкомтелерадіо також покладено завдання щодо забезпечення формування та реалізації стратегічних комунікацій.
«Детектор медіа» звернувся до Кабміну із запитом щодо зазначених питань і очікує на відповідь.
