Чи варта чудова ідея роздутого бюджету?
Це питання я ставила собі щоразу, оцінюючи роботи в рамках проєкту «Тисячовесна» від Міністерства культури України. Бачила неймовірний художній задум, пропрацьовані образи та глибоку ідею, проте — космічно роздутий бюджет.
Я не готова ставити свій підпис під легковажною роздачею бюджетних коштів, тому витратила майже місяць життя на те, щоб усе ретельно прочитати, написати кожному проєкту не менше 1500 знаків коментарів (прим.: можна вже було книгу написати) і тепер готова дати кілька порад тим, хто планує подаватися наступного року.
Як сказав Президент, проєкту «Тисячовесна 2.0» бути. Отже, ці поради мають комусь стати у нагоді, щоб наступного разу я побачила більше крутих та сильних заявок.
1. Дистрибуція контенту
Держава не займається просуванням та розміщенням діджитал-відео. Тому у мене було чимало питань до проєктів, де не було жодного рядка про те, де власне буде це відео розміщуватися. Чи є розуміння, як працює платформа, на якій має виходити проєкт? А чи є маркетинговий бюджет на просування, врешті-решт?
Мій «улюблений» кейс: «Дайте 10 мільйонів гривень на виробництво, і я зроблю вам 10 коротких відео». На жаль, у діджиталі це так не працює. Не може проєкт мати 95% витрат на виробництво і лише 1-2% на дистрибуцію та просування. Відео мають побачити хоча б тисячі, а в ідеалі — мільйони людей.
2. Роздутий бюджет
Коли маєш практичний досвід зйомки контенту для соцмереж, знаєш реальну вартість кожної програми. Не може вартість одного рілсу становити 500-700 тисяч гривень, навіть якщо це вертикальний серіал на 7 серій.
Програма готова виділяти кошти на ВИРОБНИЦТВО відео, а не на оренду ваших офісів, ремонт дахів, зарплати всім співробітникам на рік або закупівлю техніки. Часом складалося враження, що автори скопіювали свої бюджети з грантових заявок на відкриття власної продакшн-студії, а не на створення відео.
3. Команда
Лише невелика кількість проєктів могла презентувати тих, з ким планує реалізувати формат. Решта — «ноунейми», порожні рядки, за якими немає імен. Тому питання, як оцінити, чи зможе автор взагалі реалізувати проєкт, є дуже великим.
Чимало заявок мали професійний склад режисерів, сценаристів чи акторів, проте невідомо, чи є у них експертиза, як саме просувати контент в YouTube чи TikTok. І чи знайде свій глядач цей контент.
4. Телевізійний ≠ діджитальний
Часом складалося враження, що великі продакшени вирішили «підкорити» YouTube своїм розмахом. Тому на виробництво вертикального відео в бюджети закладалися дорогі декорації, студії, бюджетувалася команда з 40 людей, а на SMM вже не вистачало грошей і часу, або скромно вписувалася сума в 100 тисяч гривень унизу бюджету якби між іншим. Краще збалансована команда, виробництво та дистрибуція, ніж перекіс в один із бік.
5. Відсутність KPI
Кількість виробленого контенту — не є вимірюваним показником. Коли ви просите грошей на створення відео, будьте готові гарантувати, скільки ж людей зможе побачити цей продукт.
І якщо ви просите багатомільйонний бюджет на суперчудову ідею, то я як експерт очікую, що цей продукт побачать мільйони. І що ви, як автор, маєте розуміння та бачення, як зможете залучити цю аудиторію. А не розміщувати відео на каналі зі 100 підписниками й очікувати, що його знайде глядач самостійно.
Давайте пам’ятати, що нам треба не лише кількісно створити чимало українського контенту, а й створити умови, щоб його побачили мільйони українців. Щоб у наших мам не тягнулася рука вмикати російські мультики, а українського пса Патрона.
Дякую Тетяні Бережній та команді «Тисячовесна» за такий неймовірний проєкт.