Серед найбільш вражаючих результатів вивчення давнього поселення «Дикий Сад» у місті Миколаєві є висновок, який відкидає попередні уявлення про те, що його заснували кіммерійці.
Ця інформація висвітлена в матеріалі Укрінформу під назвою «Сучасник Трої в Миколаєві: дослідники "Дикого Саду" змінюють уявлення про найдавнішу історію України».
«Ми не знаємо назви народу, котрий проживав у "Дикому Саду". Раніше існувала думка, що це були кіммерійці, проте наступні наукові пошуки спростували цю гіпотезу. Причина в тому, що кіммерійці є першим народом на землях сучасної України, чия назва дійшла до нас завдяки записам Геродота. Але на момент їхнього прибуття зі сходу, поселення "Дикий Сад" вже функціонувало», – пояснив відомий археолог, котрий займається дослідженням городища "Дикий Сад", старший викладач кафедри історії Чорноморського національного університету (ЧНУ) імені Петра Могили Кирило Горбенко.
За його словами, саме кіммерійці спричинили знищення «Дикого Саду». На той час вони вже досягли значно вищого рівня розвитку: володіли залізною зброєю та інструментами, тоді як мешканці «Дикого Саду» використовували лише вироби з бронзи.
«Сьогодні я з 90-відсотковою впевненістю можу стверджувати, що «Дикий Сад» демонстрував такий високий ступінь суспільного та економічного розвитку, що мав усі ознаки формування державності. До того ж, підтвердилася теорія про розгалужені географічні зв’язки його торговельних відносин. Йдеться не тільки про Карпатський регіон та середню течію Дніпра, але й про Малу Азію та, можливо, Єгипет", – зауважив дослідник.
«Дикий Сад» існував у заключний період бронзової доби – орієнтовно з 1250 по 950 рік до нашої ери. Його населення займалося виготовленням виробів з бронзи та кераміки, а також обробкою кістки, каменю та шкіри.
Дізнайтеся більше: У Дубенському замку завершилася археологічна експедиція – що знайшли
Як зазначалося раніше, на базі Чорноморського національного університету імені Петра Могили (ЧНУ) за підтримки держави розпочато реалізацію проєкту, спрямованого на цифровізацію археологічної спадщини Миколаївської області.
Фотографії Укрінформу доступні для придбання тут