Біля Галича археологи знайшли рештки дерев’яної будівлі та срібну угорську монету, датовану ХІІІ століттям.

На Прикарпатті, в межах історичного міста Галич, біля фундаментів Благовіщенського храму, дослідники-археологи знайшли рештки двоярусної дерев’яної конструкції та інші цінні предмети.

Про це повідомив генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник на своїй сторінці у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Неподалік фундаментів Благовіщенського храму археологами було відкрито залишки великої двоярусної дерев’яної споруди та безліч цінних артефактів», – зазначив Олійник.

Серед виявлених знахідок, за його словами, є бронзові ваги, фішка для гри з кістки, залізний ключ, стремено, набір кованих цвяхів, натільний хрестик, декоративні накладки, уламки каблучки та підвіски.

«Особливу цінність становлять срібна монета угорського короля Бели IV, а також торговельні пломби дорогочинського типу, які вказують на активні торговельні взаємини Галича з країнами Західної Європи», – додав Олійник.

Він також зазначив, що ці дослідження підтверджують, що ця частина стародавнього Галича була жвавим центром життя.

«Саме тут у різні періоди були віднайдені ремісничі майстерні, житлові будівлі, а також унікальний сакральний комплекс з фундаментами дерев’яного та мурованого храмів Благовіщення, плебанією та прицерковним некрополем. Історичні джерела свідчать, що поселення Благовіщення існувало на цьому місці до XV століття», – підкреслив Олійник.

Археологічні розкопки проводяться у селі Крилос, в урочищі Церквиська (Четверки) – на північний захід від Крилоської гори, на лівому березі річки Лукви. Експедицію очолює Олег Мельничук, науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника «Давній Галич». У роботі беруть участь студенти-практиканти історичного факультету Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Дізнайтеся більше: У Дубенському замку розпочалися розкопки на двох локаціях

Бела IV – монарх Угорщини та Хорватії (1235–1270), герцог Штирії (1254–1258) з династії Арпадів. Брав участь у війні за австрійську спадщину. У 1241 році, під час монголо-татарської навали, зазнав поразки в битві на річці Шайо і втік до Далмації. Починаючи з 1242 року, він активно займався відбудовою країни і за 4 роки подолав наслідки монгольської навали, за що отримав прізвисько «другого засновника Угорщини».

Як раніше повідомлялося, біля Галича були виявлені артефакти часів трипільської культури.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *