Близько 100 білоруських журналістів перебувають у міжнародному розшуку
Ситуація з правами журналістів у Білорусі залишається критичною. За ґратами в країні перебувають понад 20 представників медіа, а близько сотні білоруських журналістів оголошені у міжнародний розшук. Про це розповів голова Білоруської асоціації журналістів Андрій Бастунець під час конференції «Нова Білорусь» у Варшаві (Польща).
Він також зауважив, що дедалі частіше тиску зазнають родини медійників, яким довелося виїхати. За останні тижні зафіксовано щонайменше 15 випадків, коли силовики приходили до родичів журналістів з обшуками або вимагали здати генетичний матеріал.
Крім того, майже всі незалежні ресурси та сама БАЖ визнані «екстремістськими формуваннями» в Білорусі, що створює правовий вакуум. Однак Андрій Бастунець переконаний, що тиск можна чинити лише на те, що чинить опір, а масштаби репресій лише підтверджують стійкість та вплив білоруського медіасектору.
Так, попри фізичну віддаленість редакцій і обмеження свободи преси, зв’язок з аудиторією зберігається.
Медіаексперт Павлюк Биковський презентував результати опитування «Прес-клубу», які свідчать про те, що незалежні медіа залишаються в інфопросторі білорусів. Згідно з дослідженнями, 31,9% опитаних білорусів віком 18–65 років декларують контакт з незалежними ресурсами.
Соцмережі, зокрема формат коротких відео у YouTube Shorts та TikTok, допомагають незалежним медіа збільшувати свою аудиторію. Алгоритми дають змогу глядачам отримувати новини, навіть не підписуючись на «екстремістські» акаунти.
13 великих редакцій керують понад 133 акаунтами на шести різних платформах, використовуючи небрендовані та резервні канали для безпеки аудиторії.
За даними Биковського, аудиторія незалежних медіа виявилася більш поінформованою з важливих питань, як-от збиття безпілотників у Білорусі, польоти повітряних куль з Білорусі до Литви тощо. Крім того, 92% опитаної лояльної аудиторії незалежних медіа виступають проти війни, тоді як 67% лояльної аудиторії державних медіа — за. Лише 4% лояльних читачів і глядачів державних ресурсів вважають, що Білорусь рухається в хибному напрямку.
«Охоплення — це не те саме, що вплив. Можливо, висвітлення деяких державних медіа, того ж телебачення, дуже високе, але це не означає, що їм довіряють і що їхня інформація використовується, хіба що для прогнозів погоди, щоб приймати важливі для себе рішення», — вважає Биковський.
Засновник проєкту NEXTA Степан Пуціл закликав редакції вийти з «інформаційної бульбашки» та освоїти нові платформи, оскільки аудиторія масово мігрує в соціальні мережі. На його думку, білоруські проєкти можуть успішно конкурувати з великими російськими ресурсами: наприклад, NEXTA Live випереджає за кількістю переглядів такі канали, як «Дождь» чи «Ходорковський Live».
Учасники дискусії закликали демократичні сили активніше підтримувати білоруські медіа, адже існує проблема «перетягування» ресурсів та уваги до так званих ліберальних російських медіа, які мають більше фінансування (близько 40 мільйонів доларів проти 15–16 мільйонів на весь білоруський сектор).
Павлюк Биковський зазначив, що споживання російського контенту призводить до зміни порядку денного: люди починають знати більше про виступ Юлії Навальної, ніж про діяльність білоруських лідерів чи проблеми всередині країни.
На думку експертів, підтримка медіа є інвестицією в інформаційну безпеку всього регіону та єдиним способом зберегти ідентичність та свободу білорусів.
Нагадаємо, в січні 2025 року міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) подала до Міжнародного кримінального суду позов проти самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка за звинуваченням у злочинах проти людяності.
У своїй скарзі RSF надали прокурору МКС детальні докази та статистичні дані, зафіксовані спільно з Білоруською асоціацією журналістів, які ілюструють масштаби цих злочинів і демонструють систематичний та керований державою характер нападу на медійників.
- Такіх часоў яшчэ ніколі не было. Але незалежныя медыя не здаюцца
На головній світлині — голова БАЖ Андрій Бастунець та медіаексперт Павлюк Биковський на конференції «Нова Білорусь» у Варшаві