Бортницька станція аерації – ключовий об’єкт водовідведення столиці. Можливе її серйозне пошкодження може створити великі екологічні ризики для Дніпра та міст нижче за течією.
Бортницька станція аерації є в “Плані стійкості Києва”, наразі на станції проводять заходи з резервування джерел живлення та з фізичного захисту.
Про це повідомив заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Костянтин Ковальчук в інтерв’ю виданню “Главком”.
На запитання журналіста щодо рівня захищеності Бортницької станції аерації Ковальчук відповів:
Це об’єкт водовідведення. Щоб не підігравати ворогу, скажу так: об’єкт є в плані стійкості Києва.
На ньому реалізуються певні заходи – як у частині резервування джерел живлення, так і в частині фізичного захисту.
Що відомо про Бортницьку станцію аерації?
Бортницька станція аерації розташована у південно-східній частині Києва, в районі Бортничів, і фактично є кінцевою точкою всієї каналізаційної системи столиці. Саме сюди потрапляють побутові та промислові стоки перед очищенням і подальшим скиданням у Дніпро.
Проєктна потужність станції становить близько 1,8 млн м³ стічних вод на добу. Водночас фактичне навантаження зазвичай складає від 600 до 900 тис. м³.
Станція є єдиним великим комплексом біологічного очищення стічних вод Києва та частини населених пунктів Київської області. Бортницька станція аерації обслуговує не лише Київ, а й низку міст та громад області, серед яких Вишгород, Ірпінь, Вишневе, Бортничі, Гнідин, Чабани та Коцюбинське.
Бортницька станція аерації складається з трьох основних блоків очищення, насосних станцій, цехів обробки осадів та допоміжної інфраструктури. Процес очищення проходить у кілька етапів. Спочатку стоки проходять через решітки, де затримується велике сміття. Далі вода потрапляє у пісколовки, де відокремлюються важкі домішки.
Після цього стоки надходять у первинні відстійники, де осідають органічні речовини. Наступний етап – біологічне очищення в аеротенках за допомогою активного мулу та кисню. Завершується процес у вторинних відстійниках, після чого очищена вода потрапляє до Дніпра.
Що таке “План стійкості”?
Костянтин Ковальчук працює у Міністерстві відновлення інфраструктури та транспорту України з грудня 2024 року. Саме він вигадав словосполучення “План стійкості”. В інтерв’ю Ковальчук також пояснив що означає словосполучення “План стійкості”.
Зокрема, він наголосив, що окрім традиційної підготовки до опалювального сезону комунальниками (заміна котлів, ремонт тепломереж тощо), у Міністерстві відновлення, інфраструктури та транспорту України приступили “до розробки певної надбудови для звичних переліків заходів підготовки”.
За cловами Костянтина Ковальчука “План стійкості” має чотири базові напрями, проте у цей “План стійкості” можна додавати й інше – зв’язок, укриття, логістичну стійкість:
Ідея планів стійкості викристалізувалася у чотири напрямки для посилення територій.
Перший – інженерний захист об’єктів критичної інфраструктури. Країна перейшла на другий рівень захисту (протишахедний) і вище. Тобто запит на облаштування габіонів (сітчасті конструкції, заповнені сипучими матеріалами) уже залишився в минулому і зараз не відповідає викликам для захисту об’єктів критичної інфраструктури.
Другий напрямок – впровадження розподільної електричної генерації. Усе просто: якщо стратегічні об’єкти конкретної області споживають певну кількість мегават електроенергії, то потрібно акумулювати стільки ж за рахунок розподільної генерації на випадок блекауту.
Третій – резервні системи живлення для ключових об’єктів тепло і водопостачання. Як приклад, це можуть бути дизельні генератори на насосній станції.
І четвертий напрямок плану стійкості – резервування розподіленої теплової генерація. Замість великих ТЕЦ або котельнь ставитимемо менші котельні. Себто диверсифікується теплова генерація і зменшуються її ризики втрати.
Скажу більше: на рівні Кабміну термін “Плани стійкості” унормовано постановою №393 від 20 березня 2026 року. Щоправда, вище перелічені чотири напрямки планів стійкості не є догмою. Це, як конструктор: туди можна додавати зв’язок, укриття, логістичну стійкість.
Ковальчук додав, що за ініціативи КМДА Державне агентство відновлення взяло на себе суттєвий обсяг робіт щодо захисту об’єктів критичної інфраструктури.