Доступ до зовнішнього фінансування залишається одним із головних факторів, що визначають можливості українського бізнесу інвестувати у виробництво. Як повідомив народний депутат і голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев, у II кварталі 2026 року ставки за довгостроковими кредитами з фіксованою ставкою становили до 10% у доларах та стільки ж у євро.
Євро дешевшає, долар — без чіткої тенденції
Найпомітніші зміни у II кварталі відбулися у сегменті кредитів у євро. Майже дві третини довгострокових угод (64%) укладалися у найнижчому діапазоні ставок. За рік частка найдорожчих кредитів скоротилася з 22% до 9%.
Із доларовим фінансуванням ситуація менш однозначна. Більшість угод (57%) залишилася у середньому діапазоні ставок. Водночас збільшилася частка як найдешевших, так і найдорожчих кредитів.
- єврові кредити: 0,1−10%;
- доларові кредити: 1−10%;
- 64% єврових угод — у нижньому діапазоні ставок;
- 9% єврових угод — у найвищому діапазоні проти 22% роком раніше;
- 57% доларових угод — у середньому діапазоні.
Попри позитивну зміну щодо єврового фінансування, дешеві кредити поки залишаються радше винятком. Максимальна ставка у 10% означає високу вартість капіталу для компаній, які планують будувати нові виробничі потужності або модернізувати наявні.
Для бізнесу це має прямий економічний наслідок. Чим дорожче кредит, тим вища мінімальна дохідність, яку має забезпечити інвестиційний проєкт. Частина підприємств за таких умов може відкладати розширення виробництва, скорочувати інвестиційні програми або шукати фінансування за іншими каналами.
Нагадаємо
Як вже повідомляв Мінфін, на доступність зовнішніх коштів впливають не лише ставки самих кредиторів. Українські компанії працюють в умовах воєнних ризиків, високої вартості ресурсів та обмежених можливостей для довгострокового прогнозування. Усе це підвищує вимоги кредиторів до позичальників і здорожчує фінансування.
Тому нинішня статистика радше свідчить про окреме здешевлення кредитів у євро, ніж про появу для українського бізнесу широкого доступу до дешевого капіталу. Для масштабного оновлення виробництва компаніям потрібні не поодинокі дешеві угоди, а стабільне фінансування на прийнятній для інвестицій ставці.
