“>
Згідно з аналізом, проведеним аналітичним центром міжнародної HR-компанії Gremi Personal, українці демонструють найбільшу культурну спорідненість із поляками серед основних категорій іноземних спеціалістів.
“Результати дослідження, зосередженого на особливостях функціонування мультикультурних колективів у Європі, виявили, що українці мають найменшу культурну дистанцію від польської моделі – 13 балів зі 100. За ними йдуть білоруси (17 балів), грузини (24), філіппінці (38) та колумбійці (44). Експерти підкреслюють, що завдяки подібним культурним аспектам, українці та білоруси, як правило, швидше інтегруються до польських робочих груп”, – зазначається у звіті.
На думку авторів дослідження, здатність ефективно взаємодіяти в мультикультурному середовищі у найближчі роки стане однією з вирішальних компетенцій як для працівників, так і для компаній, що прагнуть успішно конкурувати на європейському ринку.
Наприклад, результати вказують на те, що навіть між українцями та поляками існують розбіжності, здатні впливати на щоденну робочу діяльність. Так, українці відзначаються прямотою у неформальних розмовах, проте під час взаємодії з керівництвом частіше уникають висловлення відкритої незгоди. Критичні зауваження вони нерідко сприймають персонально, а від керівника очікують не тільки контролю, а й підтримки команди. Сім’я залишається одним із ключових життєвих пріоритетів, що також позначається на організації робочих процесів.
Тому, як застерігає віцепрезидентка Gremi Personal Галина Кіріченко, навіть незначні культурні розбіжності можуть впливати на продуктивність команд, мотивацію персоналу та рівень довіри всередині компанії. “Кроскультурна компетентність перестає бути виключною перевагою певних міжнародних корпорацій, вона трансформується на базову професійну навичку”.
При цьому, за оцінками аналітиків, найбільші труднощі виникають не стільки через мовний бар’єр, скільки через різне трактування ролі лідера, підходи до надання зворотного зв’язку, ставлення до конфліктних ситуацій, традицій та робочих домовленостей. “Здатність компаній керувати цим розмаїттям все більше визначатиме їхню конкурентоспроможність. Для українського бізнесу, який функціонує або планує виходити на європейські ринки, кроскультурна компетентність поступово стає такою ж необхідною, як професійна експертиза чи володіння іноземними мовами”, – зауважує Кіріченко.
На основі проведеного дослідження були розроблені рекомендації для роботодавців, зокрема: стандартизація робочих домовленостей, адаптація стилю комунікації щодо зворотного зв’язку, врахування культурного календаря при плануванні змін та відпусток, сприяння інтеграції мультинаціональних команд та запобігання формуванню окремих національних груп всередині колективів.
У Gremi Personal наголошують, що отримані результати свідчать про те, що кроскультурне управління виходить за рамки суто HR-функцій і стає суттєвим фактором операційної ефективності та конкурентоспроможності компаній.
Дослідження охопило п’ять найчисленніших груп закордонних працівників у Польщі. Кожну культуру аналітики оцінювали за десятьма критеріями – п’ять комунікативних та п’ять соціально-релігійних, використовуючи шкалу від -10 до +10 відносно польської культурної норми. На підставі отриманих даних було розроблено “Індекс культурної відмінності” (від 0 до 100), що відображає рівень культурної дистанції та потенційні операційні ризики для бізнесу.