Фактично, платні автошляхи – це лише питання часу, про це повідомили в агентстві з відновлення
Фото: Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України / Facebook
Найактуальніше прямо зараз – в Telegram Дмитра Гордона!
Читати
Як стверджує Сухомлин, задум введення оплати за використання доріг “частково” зумовлений обмеженим фінансуванням дорожньої інфраструктури.
Він нагадав, що до початку повномасштабної війни обсяги фінансування дорожньої сфери були значно більшими, це відбувалося за рахунок дорожнього фонду, який поповнювався акцизами з пального, і спрямовувався на спорудження та відновлення доріг. Однак два роки тому фінансування з фонду припинилося.
Сухомлин навів приклад: у 2019 році щорічне фінансування дорожньої сфери досягало приблизно 53 млрд грн, що в еквіваленті до теперішніх цін складає близько 100 млрд грн. У той же час у державному бюджеті на утримання доріг цьогоріч закладено тільки 4,6 млрд грн. Теоретично дорожній фонд міг би досягати 200 млрд грн, однак ці гроші йдуть на потреби оборони.
Після завершення війни Україна зіштовхнеться з великою необхідністю відбудови, яка оцінюватиметься сотнями мільярдів доларів, тому ресурсів на швидке відновлення всієї інфраструктури, зокрема шляхів, може не вистачити. У цьому контексті, за словами очільника агентства, розглядають різні моделі фінансування, зокрема концесійні дороги, коли приватні інвестори будують інфраструктуру, а держава поетапно відшкодовує витрати.
Обговорюючи можливість впровадження платного використання доріг, Сухомлин зазначив, що у більшості країн Європи дороги є платними, тому Україна також згодом перейде до подібної моделі.
“Стосовно плати за проїзд дорогами – безкоштовних доріг практично ніде в Європі немає. Існують різні способи оплати: через спеціальні пункти на шляхах, окремий збір. Коли українська вантажівка їде Австрією чи Німеччиною, вона сплачує за одну поїздку приблизно €200. А в нас це безкоштовно, за винятком акцизу на пальне. Тому перехід на де-факто платні автошляхи – лише питання часу”, – заявив керівник Держвідновлення.
За його словами, відповідну модель розробляють на рівні агентства й міністерства, однак її реалізація можлива лише після закінчення війни та відновлення фінансування дорожнього фонду.
“Можливо, це буде так, що особа сплачує за 50 км проїзду по новій дорозі – а тоді на наступних 50 км гіршої дороги плата не стягується. Є різні схеми… Вважаю, що це перспектива найближчих двох-трьох років після завершення війни. Не раніше, адже ці шляхи спочатку потрібно збудувати, а вже потім брати плату”, – підкреслив Сухомлин.
Контекст
Дискусії про впровадження платних автошляхів в Україні ведуться вже давно. У 2016 році говорили про можливість спорудження першої платної дороги – об’їзної навколо Тернополя – на умовах концесії із залученням приватного інвестора, який міг би стягувати плату за проїзд після завершення будівництва.
У 2021 році в Міністерстві інфраструктури України припускали, що максимальна ціна використання платних доріг в Україні може коливатися від €0,023 до €0,133 за 1 км. За словами тодішньої заступниці міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції Анни Юрченко, відомство працювало над проєктами будівництва шести автодоріг із залученням приватних інвесторів у рамках концесійних моделей.
У листопаді 2025 року заступник міністра розвитку громад і територій України Сергій Деркач повідомив, що першою платною дорогою в Україні може стати автотраса від Ковеля (Волинська область) до пункту пропуску “Ягодин – Дорогуськ” на кордоні з Польщею. За його словами, ділянку планують відремонтувати й розширити до чотирьох смуг у межах проєкту державно-приватного партнерства.