
Американський тиск змусив висловити незгоду Болгарію, Італію, Мальту та Чехію, повідомляє Politico
Фото: ЕРА
Представники адміністрації Білого дому намагаються чинити вплив на уряди європейських країн, принаймні на ті, котрі вони вважають найбільш лояльними, заявили четверо посадовців з ЄС. Вашингтон добивається того, щоб ті відхилили задум щодо застосування €210 млрд російських коштів для надання фінансової допомоги Україні, котра постраждала від агресії, вказано у публікації.
Восени, коли керівники держав ЄС не змогли досягти згоди щодо заморожених коштів, проти виступала Бельгія, нагадує видання. За два місяці “стало очевидним, що складність для ЄС полягає не стільки у Бельгії, скільки у Трампі”, вважають автори статті, і саме американський тиск спричинив те, що супротив також почали демонструвати Болгарія, Італія, Мальта та Чехія.
Politico нагадує, що, згідно з проєктом “мирного плану”, який погодили Білий дім і Кремль, Вашингтон прагне використати частину заблокованих російських коштів для фінансування зусиль з відновлення, які очолюють Сполучені Штати. Передача заблокованих активів Україні за планом Європейського союзу – в рамках репараційного кредиту – надасть Києву можливість визначати, на що витрачати кошти, зазначають журналісти.
Контекст
Близько €185 млрд заморожених російських активів і надалі перебувають в управлінні фінансової установи Euroclear, яка знаходиться у Брюсселі. Ще €25 млрд розміщені у різних місцях ЄС на приватних банківських рахунках, повідомляло Politico.
У вересні голова ЄК Урсула фон дер Ляєн представила новий план підтримки України за рахунок заморожених російських активів. У рамках цього плану з’явилася пропозиція так званого репараційного кредиту, який передбачає надання фінансування Україні без прямої конфіскації активів.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер одразу ж назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про “репараційну позику”, а Валері Урбен, директорка бельгійського депозитарію Euroclear, який управляє замороженими російськими активами, заявила, що “не виключає” судові позови проти Євросоюзу в разі прийняття рішення про їхню конфіскацію.
2 грудня ЗМІ повідомили, що ЄС знайшов можливість використати російські мільярди на потреби України без ризику для Бельгії.
8 грудня співрозмовники видання The Times повідомили, що на зустрічі прем’єр-міністра Великобританії Кіра Стармера, президента Франції Еммануеля Макрона, Мерца і президента України Володимира Зеленського у Лондоні це питання обговорювали й угода, за їхніми словами, “дуже близька”.
12 грудня Європейська рада погодилася з необхідністю заморозити російські активи в ЄС до завершення війни країни-агресора РФ проти України.
