Дослідження, проведене фахівцями CASE Україна, Інституту соціально-економічної трансформації та Економічної експертної платформи за сприяння CIPE, показало, що найбільші втрати бюджету України пов’язані із зарплатами «в конвертах», порушеннями на митниці та нелегальною торгівлею.
За оновленими розрахунками на основі даних ДПС, Держстату, Пенсійного фонду та ДМС за 2025 рік, загальний масштаб десяти найбільших схем тіньової економіки оцінюється у 500−600 млрд грн на рік.
До основних способів ухилення від оподаткування в Україні належать:
- зарплати «в конвертах»;
- порушення митних правил, контрабанда та корупція на кордоні;
- контрафакт і нелегальна торгівля підакцизними товарами;
- мінімізація ПДВ;
- приховування обсягів продажу;
- виведення прибутку до офшорів;
- зловживання податковими пільгами та спеціальними режимами;
- неофіційне підприємництво;
- схеми з оподаткуванням нерухомості.
Які схеми коштують бюджету найдорожче
Найбільші втрати припадають на неофіційні виплати працівникам. У 2025 році через зарплати «в конвертах» держава могла недоотримати 237−262 млрд грн. Роком раніше оцінка становила 200−265 млрд грн.
На другому місці — порушення митних правил, контрабанда та корупція на кордоні. Втрати від цих схем оцінюються у 110−125 млрд грн на рік проти 105−120 млрд грн роком раніше.
Ще 37−41 млрд грн бюджет втрачає через контрафакт і нелегальний продаж підакцизних товарів. Попередня оцінка становила 39−43 млрд грн.
Водночас частина схем, які раніше мали значно більші масштаби, скоротилася. Зокрема, йдеться про «скрутки», офшорні операції та «конвертцентри». Натомість «сірий імпорт», зарплати «в конвертах» і контрафакт за останній рік у гривневому вимірі майже не збільшилися, а відносно ВВП їхня частка навіть знизилася.
Автори дослідження пов’язують це з інституційними реформами, зокрема перезавантаженням Бюро економічної безпеки та митної служби, а також роботою антикорупційної інфраструктури.
Водночас масштаб тіньових схем залишається значним. Серед необхідних кроків автори називають подальше реформування БЕБ і митниці, завершення судової реформи, зміни у Службі фінансового моніторингу та зменшення навантаження на фонд оплати праці.
