ОАЕ розпочали переговори з США щодо забезпечення фінансової підтримки
Фото: ЕРА
Найактуальніше прямо зараз – у Telegram Дмитра Гордона!
Читати
Згідно з інформацією джерел у медіа, ОАЕ ініціювали перемовини зі США щодо можливості отримання фінансового сприяння, яке надасть державі доступ до доларів у випадку їх нестачі.
Як пише видання, цю ідею обговорював очільник Центрального банку ОАЕ Халед Мохамед Балама під час зустрічей у Вашингтоні з міністром фінансів США Скоттом Бессентом, а також представниками Федеральної резервної системи та міністерства фінансів. При цьому офіційного запиту на валютну своп-лінію (Swap Line) не було подано – цей крок розглядається як запобіжний, йдеться у статті.
WSJ зазначає, що, незважаючи на відсутність найгірших економічних наслідків, Емірати відчувають побоювання щодо значного удару по економіці та їхньому статусу глобального фінансового центру, що може “відлякати інвесторів”, які раніше сприймали країну як стабільне та безпечне місце для зберігання своїх коштів.
У матеріалі також вказано, що війна вже спричинила збитки нафтовій і газовій інфраструктурі держави та обмежила можливість експорту нафти через Ормузьку протоку, яка є головним джерелом валютних надходжень.
У випадку браку доларів ОАЕ можуть вдатися до використання інших валют, зокрема китайського юаня, у розрахунках за нафту. Видання підкреслює, що подібний сценарій потенційно створює “приховану загрозу для долара” у світовій торгівлі енергоресурсами.
Разом з тим, за відомостями WSJ, Федеральна резервна система США навряд чи погодиться надати ОАЕ особливий доступ до доларів (Swap Line), оскільки такі механізми зазвичай застосовуються лише під час серйозних фінансових криз, які можуть вплинути на економіку США.
ЗМІ наводить дані міністерства оборони ОАЕ, що до набрання чинності перемир’ям 17 квітня Іран вчинив масштабні напади на територію держави, запустивши понад 2,8 тис. дронів і ракет, більшість із яких було перехоплено. На цьому фоні війна посилила тиск на національну валюту ОАЕ – дирхам – через відтік капіталу та коливання ринків, незважаючи на резерви у розмірі близько $270 млрд.
Контекст
Вранці 28 лютого Ізраїль і США оголосили про військову операцію в Ірані (Ізраїль назвав її “Левовий рик”, США – “Епічна лють”). Президент США Дональд Трамп висловив намір захистити американський народ, усунувши загрози, що походять від іранського режиму.
У Тегерані пригрозили “руйнівним” ударом у відповідь і скерували ракети та безпілотники в декілька країн Близького Сходу, де розташовані американські військові бази: Катар, Кувейт, ОАЕ, Бахрейн.
WSJ 6 березня повідомляла, що ОАЕ на тлі атак Тегерана розглядають можливість заморожування мільярдів доларів іранських активів, які зберігаються у державі.
1 квітня WSJ писала, що ОАЕ можуть стати першими у Перській затоці, хто вступить у війну з Іраном.
Після погроз Трампа про “загибель цілої цивілізації” 7 квітня сторони досягли згоди щодо двотижневого перемир’я: протягом цього часу Сполучені Штати не здійснюватимуть ударів по Ірану, а Тегеран відкриє Ормузьку протоку.
17 квітня глава Білого дому повідомив, що Іран зобов’язався “більше ніколи не закривати Ормузьку протоку”. 18 квітня Тегеран заявив, що США не дотримуються домовленостей, і знову закрив Ормузьку протоку.