>
Фото: https://bank.gov.ua
Національна фінансова установа України (НБУ) пропонує зобов’язати постачальників платіжних послуг присвоювати кожній фінансовій транзакції позначку низького, середнього або високого ступеня ризику. Транзакції, що класифікуються як високоризикові, повинні автоматично припинятися до уточнення деталей та отримання підтвердження від користувача, згідно з проєктом постанови регулятора.
Зазначається, що транзакції з низьким ступенем ризику будуть виконуватися автоматично, тоді як операції середнього ризику можуть бути призупинені для отримання підтвердження від клієнта або перевірки персоналом постачальника платіжних послуг. Критерії для кожного рівня ризику будуть визначатися компаніями у внутрішніх нормативних документах.
Проєкт передбачає впровадження уніфікованих підходів до контролю та узгодження фінансових операцій як елементів управління операційними ризиками. Постачальники платіжних послуг повинні здійснювати моніторинг безперервно, а звірку транзакцій — щоденно.
У випадку технічних чи інших перешкод для здійснення моніторингу, компанія муситиме проводити платежі лише за умов, коли такий контроль є можливим, та негайно інформувати НБУ про інцидент високого рівня критичності, але не пізніше ніж через годину після його виникнення.
Платіжний моніторинг має на меті виявлення нетипових, несанкціонованих, помилкових та неналежних операцій і не замінюватиме фінансовий контроль у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню терористичної діяльності.
Для виявлення нестандартних операцій постачальники платіжних послуг зможуть використовувати моделі, що базуються на штучному інтелекті та машинному навчанні. У разі їх застосування, компанії повинні будуть забезпечувати постійне навчання моделей та регулярне оновлення вихідних даних.
До ознак нестандартної поведінки в проєкті віднесено, зокрема, відкриття значної кількості рахунків або випуск платіжних інструментів, концентрацію однотипних операцій, незвичайні суми та надмірну частоту переказів. Одним із наведених прикладів є отримання понад 10 поповнень протягом менш ніж 60 хвилин.
Постачальники платіжних послуг повинні будуть вести реєстр клієнтів, чиї операції потребують посиленого контролю. До цього реєстру, зокрема, вноситимуться фізичні особи, які передали право розпоряджатися рахунком третій стороні, продавці, які порушили правила приймання електронних платіжних засобів, а також одержувачі, чия фактична діяльність не відповідає присвоєному коду категорії продавця.
Інформація в такому реєстрі зберігатиметься протягом року. Під час моніторингу постачальники зможуть розглядати встановлення клієнтам лімітів на операції, обмежень щодо кількості платіжних інструментів або відкриття додаткових рахунків відповідно до угод та внутрішніх положень.
Проєкт також запроваджує заходи проти міскодингу – невідповідності призначеного одержувачу коду категорії діяльності його фактичній роботі. Еквайри повинні будуть перевіряти діяльність одержувачів, аналізувати платежі та їх аномальні сплески, а також інформацію на вебсайтах, у соціальних мережах, чат-ботах та застосунках.
Окремі процеси моніторингу можуть бути передані на аутсорсинг процесинговій установі, проте відповідальність за них залишатиметься за постачальником платіжних послуг. Залучена установа не матиме права самостійно зупиняти та аналізувати нестандартні операції, вирішувати питання щодо їх виконання, змінювати правила або встановлювати маркери ризику.
Вимоги поширюватимуться на банки та небанківських постачальників платіжних послуг, за винятком малих платіжних установ. Після затвердження постанови, вони матимуть 90 днів з дати набрання нею чинності, щоб привести свою діяльність у відповідність до нових норм.
Центральний банк приймає зауваження та пропозиції до проєкту до 31 липня 2026 року включно.
За оцінкою Національного банку, впровадження вимог не призведе до додаткових витрат для громадян, проте учасники ринку можуть зазнати додаткових витрат у разі залучення зовнішніх організацій до моніторингу операцій на умовах аутсорсингу.