Альтернативні логістичні маршрути, що включають Дунайські порти, залізничне та автомобільне сполучення, дозволяють експортувати близько 4,5 мільйонів тонн вантажів щомісяця. Це становить значну частину від 6 мільйонів тонн, які раніше міг перевезти український морський коридор. Про це повідомив перший заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Ця цифра (4,5 млн тонн) дає можливість нам експортувати… Інформація про те, що в нас колапс із експортом, це неправда”, – наголосив Деркач.
Він зазначив, що з 6 мільйонів тонн вантажів, які перевозилися морським коридором, близько 4 мільйонів тонн становили зернові культури, а ще 2 мільйони тонн – переважно різні види металів та залізна руда.
За словами Деркача, серед альтернативних маршрутів, які розробляє міністерство, важливу роль відіграють Дунайські порти. Вони вже працюють у посиленому режимі та можуть перевалити до 3 мільйонів тонн вантажів на місяць.
Перший заступник міністра підтвердив, що Росія посилила атаки й на ці порти. Однак, він додав, що міністерство вживає додаткових заходів для забезпечення їхньої роботи. Зокрема, за останній місяць Дунайські порти тричі збільшили обсяги перевалки вантажів.
Покращити ситуацію могло б відновлення роботи румунських лоцманів у режимі 24/7 на морському каналі “Суліна”, який наразі функціонує лише вдень. З цього питання ведуться переговори з Європейською комісією та Румунією.
Мінінфраструктури також співпрацює з Румунією над підготовкою українських лоцманів. Після отримання відповідних сертифікатів вони зможуть проводити судна цим каналом, додав Деркач.
Він уточнив, що залізничні маршрути можуть забезпечити перевезення ще близько 1-1,5 мільйона тонн вантажів на місяць, тоді як автомобільний транспорт – приблизно 200-300 тисяч тонн. Це й формує загальну цифру у 4,5 мільйона тонн.
Для збільшення автомобільних перевезень через кордон триває розбудова пунктів пропуску (ПП). Зокрема, зводиться міст між Україною та Молдовою в місті Ямпіль (Вінницька область). Планується також відкрити пункт пропуску “Ямпіль-Косеуць” як повноцінний ПП з мостом, наголосив перший заступник міністра.
Він нагадав, що вже побудовано чотири смуги для вантажного транспорту в ПП “Порубне – Сірет” на кордоні з Румунією. Після того, як Румунія збудує дзеркальні об’єкти, це дозволить удвічі збільшити пропускну спроможність для вантажів. Орієнтовно, через цей пункт пропуску щодня зможуть проходити близько 150 вантажівок на експорт.
Загалом міністерство очікує збільшити пропускну спроможність по всьому кордону на 15-20% протягом року завдяки розбудові смуг на пунктах пропуску, зазначив перший заступник.
Деркач окремо зауважив, що це важливо не тільки для забезпечення експорту, але й імпорту, адже автотранспорт забезпечує понад 30% усього імпорту до України.
Водночас перший заступник міністра визнав, що альтернативні маршрути збільшують логістичні витрати.
“Якщо ми, наприклад, говоримо про олійні, то для них це збільшення витрат не так критично. Для зерна це невигідно, тому що вони (експортери) будуть втрачати гроші. З іншого боку, якщо вкрай потрібно отримати хоч якусь кількість обігових коштів і вивезти зерно, то це можливо”, – описав ситуацію Деркач.
Він підкреслив, що цього року ситуація з перевезеннями об’єктивно складніша, ніж у 2022 році та попередні роки. Це пов’язано з тим, що Росія значно посилила удари, і вони свідомо спрямовуються по всіх ланках логістичних маршрутів – складах, портах, мостах, пунктах пропуску, локомотивах та навіть окремих автомобілях.
За даними Адміністрації морських портів України (АМПУ), з 1 січня по 24 серпня цього року було зафіксовано 185 атак на порти Одеської області, 92 атаки – на судна в портах, 69 атак – на судна за межами портів.
Щодо атак на залізницю, то, за даними “Укрзалізниці”, якщо за весь час війни ворог здійснив 6,1 тисячі атак, то з 1 січня по 20 серпня цього року – понад 1,5 тисячі.