Фото: depositphotos.com
Найгарячіше прямо зараз – в Telegram Дмитра Гордона!
Читати
Інформацію щодо ринку підтверджують дані з реєстрів Національного банку України та відкриті аналітичні платформи. Обсяг діючих фінансових установ, суми виданих коштів, структура заборгованості – все це реєструється регуляторним органом і є доступним для контролю. Однак, необроблені дані без пояснень мало корисні позичальнику, який прагне зрозуміти, наскільки дорогим є типовий кредит та як змінюється динаміка ринку з кожним роком.
Зображення: bankrate.com.ua
Організувати ці дані допомагають аналітичні ресурси. Банкрейт – незалежна аналітична платформа українського фінансового сектору, яка спостерігає за вартісними змінами кредитних компаній у реальному часі. Платформа аналізує інформацію з офіційних джерел і перетворює її на порівняльні таблиці з повною інформацією про вартість. Експерти Банкрейт провели детальне дослідження вартості онлайн-позик, яке охопило 106 продуктів від 38 компаній з ліцензіями НБУ. Даний огляд впорядковує основні параметри ринку та демонструє, які тенденції приховані за цифрами.
Обсяги ринку і структура боргу
56,76 млрд грн виданих коштів за рік – показник, який потребує контексту для осмислення. Це приблизно 1,3% від ВВП держави. Багатомільйонна кількість повнолітніх громадян України протягом року хоча б один раз зверталась до мікрокредитної організації. Мікрокредитування перестало бути продуктом для визначених верств суспільства – воно стало поширеною фінансовою послугою із залученням, зіставним із мобільним банкінгом п’ять років тому.
8,6 млн наданих позик – це не 8,6 млн унікальних клієнтів. Деякі клієнти оформлюють декілька позик протягом року: закрив одну – оформив іншу через місяць-два. За оцінками ринку, кількість унікальних клієнтів становить приблизно 3–4 млн осіб, що означає в середньому два-три звернення на клієнта за рік. Така регулярність вказує на сформовану звичку: мікропозика застосовується не як екстрений захід, а як звичний фінансовий інструмент для врегулювання тимчасових фінансових труднощів між отриманням доходу.
Заборгованість 27,65 млрд грн – показник, який без розуміння контексту виглядає загрозливо. Але, якщо оцінити його у співвідношенні до обсягу виданих коштів, пропорція залишається стабільною: відношення заборгованості до річних виданих коштів становить 0,49. Рік тому – 0,47. Зміна незначна і вкладається у звичайні коливання ринку, де обсяги збільшуються швидше, ніж заборгованість. Зростання на 7,7 млрд грн за рік відображає збільшення клієнтської бази, а не погіршення платіжної дисципліни.
Структура заборгованості неоднорідна. Приблизно 60–65% – активні кредити, за якими платежі надходять згідно з графіком. 20–25% – прострочена заборгованість терміном до 90 днів, частина якої погашається після нагадувань або реструктуризації. І 10–15% – значна прострочка (більше 90 днів), яка з великою ймовірністю перейде до колекторських фірм або стане об’єктом судового стягнення.
Зображення: bankrate.com.ua Вартість позики: ставки, комісії та регуляторний ліміт
Найскладніший аспект аналізу – вартість. Рекламна ставка “від 0,01% на день” мало що говорить позичальнику. Реальна річна відсоткова ставка (РРПС) для типового продукту на ринку становить 3832%. Показник вражає, проте відображає розрахунок приведення короткострокових ставок до річного еквіваленту, а не фактичне навантаження на бюджет. Позика 5000 грн на 30 днів під 1% обходиться у 1500 грн переплати – сума прийнятна для одноразової потреби, однак у річному вираженні утворює тисячі відсотків.
Ключовий фактор, який ускладнює порівняння, – комісії. 58,5% продуктів на ринку передбачають одноразову комісію за видачу, середній розмір якої дорівнює 25,3% від суми позики. Для позики 5000 грн середня комісія – 1265 грн, що перевищує місячну переплату за більшістю відсоткових ставок. Дві позики з аналогічною денною ставкою можуть відрізнятися за повною вартістю вдвічі – виключно через комісійну складову. Позичальник, котрий обирає за рекламною ставкою, по суті, порівнює лише частину ціни.
Комісія не регламентована законом. Кредитор, який знизив ставку з 2% до 1%, може встановити комісію 15–30% від суми та отримати співставний прибуток. Для позичальника кінцева сума до сплати не змінюється – змінюється лише розподіл платежу між відсотковою та комісійною частинами. Фактично ліміт ставки зменшив вартість одних продуктів та перерозподілив вартість інших – із відсоткової складової у комісійну.
Цифровізація: канали, швидкість і обмеження
Технологічна розвиненість ринку – один з найбільш виразних показників. 100% продуктів передбачають видачу на банківську картку. Отримання готівкою через відділення або платіжні термінали пропонують значно менше компаній – такий варіант доступний для 12,3% продуктів і використовується переважно позичальниками похилого віку та жителями невеликих міст.
Час обробки заявки – від п’яти до 20 хвилин, в середньому – близько 10 хвилин. Для повторних клієнтів із підтвердженим профілем процес скорочується до 3–5 хвилин. Весь цикл – від подачі запиту до отримання грошей – відбувається онлайн без паперової документації та відвідувань офісу. Ідентифікація через BankID замість фото документів, автоматизований скоринг без участі людини, миттєвий переказ через систему міжбанківських платежів – процес повністю цифровий.
Україна серед європейських ринків
Ліміт 1% на день – крок до європейських норм, проте відстань залишається суттєвою. У Латвії денна ставка обмежена на рівні 0,07%, у Литві – 0,04%. Різниця з Україною – у 14 і 25 разів відповідно. Ці держави пройшли через аналогічний етап: спочатку вільний ринок із високими ставками, потім регуляторне обмеження та зменшення кількості учасників зі збереженням доступності послуги для населення.
Основна відмінність – у підході до комісій. Литва, Латвія та Польща обмежують повну вартість позики за формулою, що включає всі платежі: ставку, комісію, страхування. Українське законодавство обмежило лише денну ставку, залишивши комісії поза межами регулювання. Саме тому 58,5% продуктів на українському ринку стягують комісію – закон дозволяє, і кредитори використовують цю можливість для компенсації втраченого прибутку від зниження ставок.
Подальший етап реформи, який обговорюється в експертних колах, – обмеження загальної вартості позики. Якби Україна ввела ліміт переплати на рівні 100% від суми (як Литва), це зачепило б 12–15% поточних продуктів. Інша частина ринку вже працює в цих межах – для них зміна буде формальною. За оцінками, введення такого ліміту зменшить кількість учасників ринку, проте не знизить доступність позик для добросовісних позичальників.