За підсумками аналізу декларацій за 2025 рік Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило, що чиновники та їхні родичі задекларували криптовалют на суму, що наближається до 839 мільйонів гривень, причому найбільш цінні криптоактиви декларувалися посадовцями столиці.
Як інформує Укрінформ, про це повідомляє пресслужба НАЗК, спираючись на результати оцінки ризиків декларацій, поданих за 2025 рік, проведеної за допомогою логічного та арифметичного контролю.
“Криптовалюта є віртуальним активом, який підлягає декларуванню. Посадовці відзвітували, що станом на кінець 2025 року володіли криптовалютами загальною вартістю майже 839 мільйонів гривень. До п’ятірки найпопулярніших криптовалют серед декларантів увійшли: Tether (USDT) – задекларовано на понад 278 мільйонів гривень; Bitcoin – на понад 150 мільйонів гривень; Ethereum – на понад 100 мільйонів гривень; Ripple – на понад 46 мільйонів гривень та Binance Coin (BNB) – на понад 9 мільйонів гривень”, — зазначено в повідомленні.
Власниками криптовалюти виявилися державні службовці категорій: В (понад 109 мільйонів гривень), Б (понад 52 мільйони гривень) та А (понад 19 мільйонів гривень), а також посади п’ятої категорії в органах місцевого самоврядування (понад 14 мільйонів гривень).
Хабарі на кордоні: завершилося слідство стосовно ексголови та посадовців ДПСУ
Найбільшу вартість криптоактивів задекларували посадовці столиці — майже на 265 мільйонів гривень. Також значні суми задекларовано посадовцями Одеської (понад 99 мільйонів гривень), Київської (понад 70 мільйонів гривень), Дніпропетровської (понад 63 мільйони гривень) та Закарпатської (понад 57 мільйонів гривень) областей.
НАЗК також зосередило увагу на витратах посадовців за кордоном у 2025 році. Агентство визначило країни, де було витрачено найбільше коштів. Зокрема, лідером за обсягами витрат стала Туреччина — понад 1,15 мільярда гривень. До трійки лідерів також увійшли Австрія (698,3 мільйона гривень) та США (296,9 мільйона гривень).
У відомстві зауважують, що декларанти та їхні родини традиційно зберігають найбільші обсяги готівки в національній валюті. Водночас серед іноземних валют долар США та євро залишаються беззаперечними лідерами. Крім того, декларації містять інформацію про готівку майже в 90 світових валютах. До п’ятірки валют за обсягами готівкових заощаджень, зазначених у деклараціях, також увійшли угорський форинт та японська єна.
Водночас аналіз декларацій за 2025 рік показав, що декларанти та члени їхніх сімей задекларували за межами України на праві власності 3 904 об’єкти нерухомості загальною вартістю понад 4,1 мільярда гривень.
До п’ятірки країн за кількістю задекларованої нерухомості входять Німеччина — 757 об’єктів, Польща — 503, та Іспанія — 282.
НАЗК додає, що понад три чверті всіх задекларованих об’єктів становлять квартири — 3 064. На другому місці — житлові будинки — 362. Більше об’єктів оформлено на членів сімей декларантів. Найдорожча закордонна нерухомість за сукупною задекларованою вартістю розташована в Іспанії, Великій Британії, Польщі, США та Болгарії.
Агентство повідомляє, що вартість задекларованих посадовцями та членами їхніх сімей дорогоцінних металів сукупно перевищує 1,2 мільярда гривень. З цієї суми самі декларанти зазначили власні дорогоцінні метали на понад 952,5 мільйона гривень, а члени їхніх сімей — на понад 247,9 мільйона гривень.
Логічний та арифметичний контроль (ЛАК) аналізує інформацію, що міститься в декларації, та автоматично звіряє її з даними державних реєстрів та інших інформаційних систем. Однак, він не здатний виявити активи чи об’єкти, якими декларант або члени його сім’ї фактично користуються, якщо відповідні права не підлягають державній реєстрації або відсутні в офіційних реєстрах. Тому, за словами НАЗК, ЛАК є лише одним із елементів системи фінансового контролю. Для повноцінної перевірки інформації, що підлягає декларуванню, відомство також використовує повні перевірки та моніторинг способу життя.
Декларації з найвищими показниками рейтингу ризику, визначеними ЛАК, відбираються для проведення повної перевірки. Наразі НАЗК продовжує перевіряти декларації за попередні звітні періоди. Водночас уже розпочато повні перевірки декларацій, поданих за 2025 рік.
Декларації з низьким показником рейтингу ризику мали можливість пройти автоматизовану перевірку. З числа поданих за 2025 рік таку перевірку пройшло 40,3% декларацій від тих, які мали можливість її пройти.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів затвердив розпорядження “Про схвалення Стратегії комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції на 2026–2030 роки та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2026–2028 роках”.