Станіслав Зінченко: Вартість хиби занадто велика, аби покладатися на невірні розрахунки
Фото: delo.ua
Найгарячіше просто зараз – у Telegram Дмитра Гордона!
Читати
За його твердженням, CBAM по суті поглиблює проблему нестачі інвестицій у виробництві та здатний пришвидшити негативні тенденції в українській металургії.
“Наші первинні висновки підтвердилися: CBAM – це суворий торгівельний бар’єр. Для українських виробників довгомірного прокату та сталевих напівфабрикатів конкурентоздатність на ринку ЄС вже відчутно зменшилась. І це не вузькоспеціалізована проблема, оскільки металургія формує 7,2% ВВП України, з ланцюгами поставок включно”, – повідомив фахівець.
Він відзначив, що CBAM виступає складовою кліматичної політики Європейського союзу і в разі євроінтеграції українська промисловість у будь-якому випадку повинна буде відповідати умовам декарбонізації.
“Але основне питання – яким чином. Інші країни Східної Європи, зокрема Польща, отримали значні інвестиції під час своєї інтеграції. Україні пропонують ті ж самі регуляторні вимоги, але без фінансового забезпечення. Російська агресія анулювала інвестиційну можливість. До війни кожен великий металургійний комбінат мав дорожню карту декарбонізації. Сьогодні ці задуми призупинено, і не тільки через війну, але і через збільшення вартості енергоносіїв, що зробило їх фінансово нереалізовними”, – акцентував Зінченко.
Експерт зауважив, що відкладення CBAM не вирішить усіх труднощів, але дозволить отримати час для пристосування галузі. Він також звернув увагу на розбіжності в оцінках впливу механізму на українську економіку. Разом з тим, він підкреслив, що відтермінування CBAM – не всевиліковне, але це надало б необхідний час, і правова можливість надати таке відтермінування в ЄС була. Однак у Єврокомісії підрахували, що дія екоподатку на Україну становитиме лише 0,01% – тоді як, за оцінками аналітиків GMK Center, Україна до 2030 року може втратити 2,1% ВВП.
“Рішення, прийняте на основі помилкових відомостей, не може бути правильним, отже звіт Єврокомісії потребує перегляду. Ціна помилки дуже велика, аби базуватися на неточній арифметиці. Оскільки вже у 2029–2030 роках ми ризикуємо втратити два з п’яти працюючих металургійних заводів”, – підкреслив Зінченко.
Він додав, що CBAM тільки посилює структурні негаразди української економіки, особливо обмежений доступ до недорогого капіталу. Експерт заявив, що за своєю суттю CBAM пришвидшує руйнівні наслідки проблеми інвестиційного дефіциту. Протягом останніх 15 років ЄС користувався майже нульовою вартістю капіталу, Україна – ні. Вимагати від обох сторін аналогічного темпу декарбонізації за однакових правил – означає ігнорувати цю асиметрію. Саме тому CBAM і фінансування декарбонізації повинні розглядати комплексно, переконаний фахівець.
З його слів, обсяг фінансових інструментів, передбачених для України, є недостатнім для проведення великої модернізації промисловості.
“Ukraine Investment Framework у межах Ukraine Facility передбачає лише €9,3 млрд прямих грантів і €7,8 млрд кредитних гарантій. І це на всю промисловість та енергетику. Цього критично мало. Тільки на відновлення енергосектору необхідно приблизно €70 млрд. Без доступної низьковуглецевої енергії “зелена” сталь неможлива. Відповідно до наших підрахунків, на декарбонізацію наявних потужностей гірничо-металургійного комплексу потрібно додатково €12 млрд. Питання просте: де бізнес має взяти ці кошти? Поки відповіді немає, Україні потрібне відкладення CBAM. Юридичні підстави існують. Наші розрахунки та фактичні дані падіння експорту в перші місяці 2026 року їх підтверджують. Не вистачає лише політичної рішучості визнати, що початкова оцінка була неточною і необхідне нове термінове рішення!” – підсумував Зінченко.