Кілька тижнів тому я вже писав про документи, які вказують на ймовірну підробку профільної освіти голови Національного банку Андрія Пишного.
Нагадаю суть цієї історії. Спочатку профільний ресурс OnlyBanks оприлюднив копію судового рішення у кримінальній справі №1-П-7/07 із паперового архіву Зарічного районного суду міста Суми. Йшлося про службове підроблення документів про навчання у Сумській філії “Університету сучасних знань”.
За матеріалами провадження, посадовці навчального закладу оформили документи на трьох осіб, які насправді там ніколи не навчалися. Серед них чітко вказувалося ім’я Пишного Андрія Григоровича.
Пізніше ця інформація отримала вже не інсайдерське, а офіційне підтвердження. У Єдиному державному реєстрі судових рішень з’явилися дві ухвали Зарічного районного суду міста Суми від 21 травня 2007 року – №137921791 та №137921807. Вони були офіційно оприлюднені 6 липня 2026 року.
Прізвища в них знеособлені, але очільник НБУ ідентифікується за унікальним збігом документів і дат. У першому документі він проходить як ОСОБА_15, у другому – як ОСОБА_16. Ключем є протокол індивідуальної співбесіди від 26 липня 2002 року, який раніше фігурував у паперовій копії справи саме як документ Андрія Пишного.
З наявних відомостей випливає проста схема. Він не навчався у Сумській філії “Університету сучасних знань”. Однак на його ім’я заповнили протокол співбесіди, навчальну картку та академічну довідку із завідомо неправдивими даними. За допомогою цього пакета його зарахували одразу на четвертий курс Української академії банківської справи НБУ. А у 2005 році посадовець отримав диплом за спеціальністю “Банківська справа”.
Понад те, у матеріалах зазначено, що Пишний особисто звертався з проханням надати диплом у скорочений термін. Тобто версія “я нічого не знав, мені просто видали документ” дедалі більше нагадує сатиричне оповідання.
Як і обіцяв, після оприлюднення цих фактів я подав заяви про злочин, що викликало справжній резонанс у правоохоронних органах. Офіс Генерального прокурора переслав матеріали до ДБР. У Бюро фактично визнали, що викладені обставини можуть містити ознаки кримінального правопорушення, але вирішили, що розслідувати їх чомусь має поліція. Згодом з’явилася вже протилежна відповідь: мовляв, достатніх даних про склад злочину немає.
Ця метушня цілком зрозуміла. Адже йдеться не про районного чиновника, а про голову Національного банку, який керує всією монетарною системою країни та має вести перемовини з МВФ, Світовим банком і іншими фінансовими партнерами України. Бери вище – що там той МВФ – мова про кума самого Єрмака! А тут статті 358 та 190 КК України: підроблення документів і шахрайство. Страшно.
Тому довелося звертатися до Феміди. І судова система показала, що принаймні в цій ситуації вона керується Кримінальним процесуальним кодексом, а не міркуваннями “як би чого не вийшло”, та здатна ухвалювати законні й незалежні рішення.
5 серпня 2026 року Шевченківський районний суд Києва у справі №761/30566/26 задовольнив мою скаргу на бездіяльність ДБР, зобов’язавши внести відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Підкреслю особливо важливе формулювання ухвалі: моя заява містить “достатньо відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення”.
У мене виникає запитання до влади: як так сталося, що одну з ключових державних інституцій очолила людина, яка могла не мати законно отриманої профільної освіти? Нагадаю, стаття 18 Закону “Про Національний банк України” прямо вимагає від голови НБУ наявності повної вищої освіти або наукового ступеня у галузі економіки чи фінансів, а встановлення факту подання недостовірної інформації під час призначення є окремою підставою для звільнення.
І ось тут постає дилема для керівництва держави: знали, але призначили? Чи не знали й призначили? Обидва варіанти – це іспанський сором.
Усі ці роки Андрій Пишний ухвалював рішення, обов’язкові для банків і фінансових компаній, представляв Україну перед міжнародними партнерами та підписував документи від імені головного регулятора держави. І це вже не його особиста проблема – це репутація країни.
Наша держава просить міжнародних партнерів про мільярди доларів допомоги, кредитів і гарантій. Ми переконуємо їх у надійності українських інституцій. І водночас фінансову систему очолює людина, чия профільна освіта стала предметом кримінального провадження через ймовірне використання фальсифікованих документів. Людина, яка лише офіційної зарплати отримала понад 23,7 млн грн за час перебування на посаді, як свідчать її декларації. Це норма?
Окремо звертаюся до народних депутатів. Можливо, ви забули, але Україна – парламентсько-президентська республіка з відповідними контрольними функціями парламенту. Нагадаю, за призначення Пишного у 2022 році проголосували 290 нардепів.
Повне ігнорування оприлюдненої інформації про підроблений диплом виглядає абсурдним. Я вже навіть іронічно пропонував, щоб хтось у залі стукнув по голові пана Гетманцева і перевірив, чи це справді він, а не “тінь батька Гамлета”. Адже не може очільник профільного комітету демонстративно ігнорувати факти, які напряму стосуються сфери його відповідальності.
Шановні, вам нормально, що регуляторний орган очолює фігурант провадження, відкрити яке суд зобов’язав саме через махінації з освітою? Недовіру висловити не плануєте? Тимчасову слідчу комісію створити не бажаєте? Викликати Пишного до парламенту, витребувати документи, подані під час призначення, і нарешті поставити йому кілька простих запитань – теж ні?
Окреме питання: чи знав Президент Зеленський про шахрайство з дипломом, чи його підставили? Саме він вносив кандидатуру Андрія Пишного до Верховної Ради та представляв його колективу НБУ як досвідченого фахівця. Здається, для глави держави було б краще внести подання про його відкликання з посади, наголосивши таким чином, що призначення очільника НБУ зі сфальшованим дипломом – це не його свідомий крок.
Ще у 2022 році медіа писали про тісні зв’язки Пишного з Андрієм Єрмаком. Сам посадовець твердження про кумівство заперечував, називаючи це “кулуарною легендою”, але його близькість до керівника Офісу Президента завжди була секретом Полішинеля.
Враховуючи це, пане Президенте, може, настав час позбутися не лише кадрового впливу Єрмака, а й наслідків його рішень? Адже ситуація, коли фінансову систему України очолює особа, щодо якої суд змусив ДБР розпочати провадження за статтями про використання підроблених документів та шахрайство, виглядає відверто ганебно та напряму дискредитує главу держави.
Суд свою роботу зробив. Тепер черга за ДБР, парламентом і Президентом.