Відлиги, температурні коливання та функціонування гідротехнічних споруд у лютому роблять водойми для українців непередбачуваними та загрозливими. Крига може видаватися надійною, але руйнуватися під вагою людини та занурювати її під воду.
Тільки з початку року 22 українці загинули через ігнорування правил поведінки на кризі. Як уникнути подібної долі та врятувати себе і рідних, розповіли представники ДСНС та “Укргідроенерго” під час обговорення “Коли крига стає пасткою”, як це трапилось і 12 лютого у Києві, повідомляє УНН.
Загиблі та врятовані українці: актуальна статистика жертв криги
Директор департаменту цивільного захисту та профілактичної діяльності ДСНС Віктор Вітовецький повідомив, що з початку року на водних об’єктах загинули 22 людини.
“На превеликий жаль, одна з них – це дитина”, – підкреслив він.
Разом з тим, за його словами, минулого року на цей самий період статистика була гіршою. Поліпшення ситуації з безпекою на кризі, за його словами, частково може бути наслідком регулярних застережень та інформування громадян про ризик виходу на кригу.
У ДСНС також оприлюднили дані про врятованих на водних об’єктах українців.
“Вдалося з початку року врятувати 15 осіб, з них четверо дітей”, — зазначив Вітовецький.
Але зауважив, що ці цифри не повинні заспокоювати: службам потрібен час, щоб дістатися до місця інциденту, а для людини у небезпеці в умовах низьких температур його може просто не вистачити.
Де найчастіше трапляються трагедії
За спостереженнями рятувальників, найбільше загиблих – на річках. Вітовецький пояснив:
“Якщо ми говоримо про різні типи водойм, то на сьогодні найбільша кількість загиблих фіксується на річках — 15 осіб. І 7 осіб загинуло на ставках на інших внутрішніх водоймах”.
Серед причин загибелі переважають не з’ясовані обставини (адже їх важко точно встановити після загибелі людини, особливо, якщо поруч не було свідків) та риболовля.
Регіональний розподіл: де реєструють найбільше загибелей на воді
ДСНС оприлюднила і регіони, де з початку року зареєстровано найбільше летальних випадків.
“У поточному році Дніпропетровська область – це п’ятеро людей, які загинули, Вінницька – три, Закарпатська та Полтавська – по дві особи”, — сказав директор департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності відомства.
Для порівняння, минулого року серед лідерів були Вінницька, Київська, Харківська та Чернігівська області.
Чому крига біля гідроспоруд більш небезпечна
Окремий акцент під час обговорення зробили на водосховищах і зонах біля ГЕС. Виконувач обов’язків генерального директора “Укргідроенерго” Богдан Сухецький підкреслив:
“У нашій місцевості і взагалі в нашому кліматичному регіоні немає стабільної криги. Тобто уся крига, яка наразі є, вона рухлива, вона нестійка”.
Головна причина – робота гідрооб’єктів і коливання рівня води. Сухецький пояснив, що гідроелектростанція створює переміщення мас води, зокрема підіймає тепліші шари, які підмивають кригу знизу. Крім того, через війну енергосистема працює в нестандартних для себе режимах: після обстрілів або дефіциту електроенергії гідрогенерацію можуть включати на повну потужність. Як результат, з’являються помітні перепади рівня:
“Ці коливання можуть бути від 10 до 15-17 сантиметрів”, — пояснив Сухецький.
Він описав механізм, через який навіть на вигляд міцна крига стає пасткою:
“Крига не встигає опуститись, і відразу формується така повітряна прослойка і якраз крига стає досить ламкою”.
Додатковий фактор – мікровібрації від роботи агрегатів, які викликають мікротріщини в крижаному покриві. Такі процеси непомітні для неспеціаліста, але суттєво впливають на безпеку.
“Безпечної криги не існує”: позиція рятувальників
Начальник відділення підводного розмінування та інших спеціальних робіт ГУ ДСНС у Києві Олександр Туманов сформулював базовий принцип максимально прямо:
“Головний захід безпеки – не виходити на кригу взагалі. Я маю на увазі без зайвої потреби”.
Він наголосив, що повністю гарантувати безпеку на кризі неможливо через поєднання природних і техногенних чинників. Адже просто неможливо передбачити, як “поводитиметься” крига.
Окремо він звернув увагу на людський фактор у критичній ситуації: людина, яка провалилася, відчуває шок, паніку і швидко втрачає здатність діяти розсудливо.
“Паніка найголовніший ворог”, – підкреслив Туманов, говорячи про самопорятунок.
Авто на кризі: процес затоплення відбувається дуже швидко
Під час заходу також обговорили випадки, коли на кригу виїжджають автомобілі.
Олександр Туманов зазначив: “Процес затоплення авто іде дуже швидко. Людина може просто не встигнути відкрити двері”.
За його словами, двері та замки можуть блокувати лід і тиск води, а сценарії порятунку “як у кіно” в реальності не діють.
У ДСНС наголосили: поїздки автомобілями по вкритій кригою водоймі — найбільш ризикований типів поведінки на водоймах взимку, бо людина фактично залишає собі мінімум шансів на порятунок.
Як діяти, якщо на ваших очах людина провалилася під кригу
У ДСНС радять у першу чергу викликати екстрені служби: зателефонувати з мобільного 101 або 112.
Далі, якщо людина, яка допомагає, не наражає себе на смертельний ризик, діяти потрібно максимально обережно.
Віктор Вітовецький роз’яснив українцям базові правила.
Якщо необхідно наблизитися, слід підповзати, розподіляючи вагу по площині рівномірно, щоб не проломити кригу під собою.
Також важливо використовувати підручні засоби: це може бути мотузка, якась палиця або інший предмет, щоб подати постраждалому опору і не підходити впритул.
Якщо потерпілий без свідомості або знесилений, рятувальники радять діяти через імпровізовані подовжувачі (шарф, ремінь тощо) і після витягування одразу перейти до надання домедичної допомоги.
Окремо Вітовецький наголосив на важливості навичок першої допомоги: у воєнний час це потрібна компетенція не лише для випадків на воді.
Рибалки на кризі: що мінімізує ризики
Рятувальники визнають: незважаючи на застереження, частина людей все одно виходить на кригу заради риболовлі. У такому разі Олександр Туманов радить хоча б базові речі: не йти на кригу самому, мати компаньйона і взяти міцну мотузку (бажано з карабіном). А також захопити предмети з “позитивною плавучістю”.
Він навів приклади, коли людей вдавалося знімати з крижини, що дрейфує, але визнав: іноді навіть після порятунку люди повертаються рибалити знову.
У фіналі обговорення спікери дійшли спільного висновку: тепла погода і перепади температури, а також робота гідроспоруд перетворюють кригу на непередбачуване середовище, де звичні інтуїтивні правила безпеки можуть не спрацювати.
Позиція ДСНС однозначна: без крайньої потреби на кригу краще не виходити, а поблизу ГЕС і на річках ризик потрапити у смертельну пастку зростає в кілька разів.
Нагадаємо
Раніше ДСНС попередила про найнебезпечніші прилади під час блекаутів. Від початку року зафіксували понад 1200 займань через аварійні режими електромереж. Рятувальники наголошують на небезпеці використання несертифікованих пристроїв та перевантаження електромереж.