Група виключно російськомовних осіб в Україні тепер становить менше ніж 10%, повідомив соціолог
Фото: depositphotos.com (ілюстративне)
За його словами, до лютого 2022 року 52–54% громадян заявляли, що у себе вдома вони розмовляють українською, 25–27% – російською, а приблизно 15–17% стверджували, що спілкуються обома мовами.
“А вже на сьогодні ми фіксуємо певне збільшення чисельності україномовних людей у повсякденному житті – 60%, це несуттєво, але плюс 5% ми отримали, – роз’яснив Антипович. – Але та група людей, котрі заявляли до війни, що вони розмовляли російською, – вони зараз усі перейшли до категорії так званих двомовних, які спілкуються вдома і українською, і російською. А група виключно російськомовних людей нараховує вже менше 10%, як видається, 8%”.
Разом із тим соціолог вважає, що така динаміка здебільшого має формальний характер.
Це показує, що людина, котра вдома російськомовна, “усвідомлює, що відповідати так нібито не годиться”, і “говорить, що вона вдома розмовляє двома мовами”, пояснив Антипович.
“Поговоримо відверто, ця людина зайшла в кафе, до неї звернувся офіціант українською, вона відповіла офіціанту українською, замовила обід, каву, обернулася до свого співрозмовника і продовжила бесіду російською. Формально вона використала й українську, і російську мову, це формальна двомовність, однак, по суті, людина міркує російською мовою”, – зауважив соціолог.
Контекст
Конституція України визначає українську мову як єдину державну, паралельно гарантуючи вільне використання російської та інших мов національних меншин.
З липня 2019 року чинний закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Він визначає обов’язкове застосування української в державних інституціях, місцевому самоврядуванні та публічній царині.
З січня 2021 року всі надавачі послуг повинні обслуговувати клієнтів державною мовою. За бажанням клієнта можна перейти на іншу мову, якщо це прийнятно для обох сторін.
Мовний закон не регулює особистого спілкування й релігійних відправ.