Про це пише громадська ініціатива “Голка”.
Дві поправки народного депутата Романа Лозинського передбачали заборону будівництва вітроелектростанцій у гірських районах Карпат і на природоохоронних територіях, а також доручення уряду розробити законопроєкт про захист Карпат. Однак жодна з ініціатив не набрала необхідних 226 голосів: першу підтримав 141 народний депутат, другу — 134.
Загалом хоча б за одну з поправок проголосували 185 парламентарів, серед них 110 представників “Слуги народу”. Водночас керівники фракції Давид Арахамія та Андрій Мотовиловець виступили проти. Мотовиловець став єдиним народним депутатом, який двічі проголосував проти захисних ініціатив.
Ще 13 депутатів двічі утрималися від голосування. Серед них — 12 представників “Слуги народу” та нардеп групи “Платформа за життя та мир” Микола Скорик.
Захист Карпат підтримували представники різних парламентських фракцій і груп, крім “Платформи за життя та мир” і “Відновлення України”, які не віддали жодного голосу.
Автор ініціатив Роман Лозинський заявив, що уряд уже понад пів року не реагує на суспільний запит щодо захисту гір.
“Українців обурює хаотична забудова Карпат вітряками. Президент підтримав петицію щодо необхідності захисту наших гір, але уряд не зробив жодних кроків, щоб захистити Карпати”, — наголосив народний депутат.
Ветеран і біолог громадської організації “Терен” Андрій Тупіков, автор петиції до президента Володимира Зеленського із закликом захистити Карпати, також закликав уряд прискорити підготовку законопроєкту.
“Більше 26 тисяч громадян ще навесні підписали петицію, і президент доручив уряду її розглянути. За цей час можна було розробити окремий законопроєкт і подати його до Ради. Але його досі немає”, — зазначив Тупіков.
Зупинити будівництво ВЕС на полонині Руна ще можна, але уряду бракує політичної волі: інтерв’ю з екологом Андрієм Тупіковим
Він додав, що голосування за поправки продемонструвало наявність підтримки в парламенті, необхідної для ухвалення відповідного рішення. Водночас на полонинах Гостра і Свидовець уже планують прокладати дороги.
Будівництво вітряків на природоохоронних територіях
На полонині Руна, яка є територією-кандидатом до природоохоронної Смарагдової мережі, компанія “УК “Вітряні парки України”” розпочала будівництво ВЕС навесні 2025 року без оцінки впливу на довкілля. Для прокладання доріг під вітряки вирубали старовікові ліси і праліси, знищили місця зростання червонокнижних видів. Державна інспекція архітектури та містобудування пізніше визнала, що порушила законодавство, видавши дозвільні документи. У лютому 2026 року Мінекономіки попри критику надало позитивний висновок щодо будівництва ВЕС на Руні, мотивуючи енергетичною необхідністю.
Бенефіціарами “УК “Вітряні парки України”” є колишній народний депутат Максим Єфімов та підприємець Едуард Мкртчан. Єфімов – відомий промисловець із Краматорська, ексрегіонал і ексчлен парламентської групи “Довіра”, що достроково склав мандат у 2023 році.
У березні 2026 року петиція до президента з вимогою захистити високогір’я Карпат і заборонити будівництво на висоті понад 1000 метрів менш ніж за тиждень зібрала понад 26 тисяч підписів. Європейський парламент 8 липня у своїй резолюції розкритикував плани будівництва вітряків у високогір’ї.
Водночас під час саміту Карпатської вісімки Зеленський запропонував створити Карпатський вітроенергетичний кластер потужністю 1,5 ГВт, заявивши, що Карпати можуть стати постачальником енергії для ЄС, а не лише транзитним регіоном.
За даними порталу: espreso.tv