27 жовтня Київський національний університет ім. Тараса Шевченка обере нового ректора. На посаду претендує докторка біологічних наук, професорка Ганна Толстанова. Вона працює в КНУ понад 25 років, із них чотири – у ролі проректорки з наукової роботи. Що вона планує змінити в університеті у разі перемоги?
Це третє інтервʼю Forbes Ukraine із серії розмов із кандидатами в ректори КНУ ім. Шевченка. Першу розмову з Олександром Корченком і другу з Ксенією Смирновою можна прочитати за посиланнями.
Що відомо про Ганну Толстанову
Ганна Толстанова – докторка біологічних наук, професорка біології. Працювала в КНУ понад 25 років. Проходила постдокторантуру в Каліфорнійському університеті у 2007–2009 роках.
У травні 2021-го новообраний ректор Володимир Бугров призначив її проректоркою з наукової роботи. Її повноваження завершилися разом із контрактом Бугрова в квітні 2026-го. В.о. ректора Валерій Копійка до нової команди її не включив, керівництво науковою роботою перейшло професорці кафедри менеджменту Оксані Жилінській.
Після відходу з посади проректора Толстанова продовжила викладати в Інституті біології та медицини КНУ.
У 2014–2019 роках Толстанова очолювала Раду молодих вчених КНУ, у 2015–2021-му була начальницею науково-дослідної частини університету.
У 2022-му співзаснувала громадську організацію «Професійна мережа менеджерів освіти та науки України». Була її керівником до лютого 2025-го.
Інтервʼю скорочено та відредаговано для зрозумілості.
КНУ є найпрестижнішим університетом країни і другим за кількістю студентів після Львівської політехніки. Але він пасе задніх у приєднанні до реформи вищої освіти, наприклад у посиленні ролі наглядових рад, які отримують реальні управлінські повноваження: призначати менеджмент, встановлювати KPI, контролювати фінанси. Якщо вас оберуть ректором, чи приєднається КНУ до цієї реформи?
У 2014-му КНУ був одним із флагманів у розробці рекомендацій щодо управління для інших ЗВО. Разом з Одеським університетом ім. Мечникова він був базовим для бенчмаркінгу в проєкті EUA ATHENA з університетської автономії.
Нині є дві моделі – базова з 2014-го і експериментальна. У експериментальній – КАІ, Запорізький та Прикарпатський університети. Експеримент тривав два роки.
Думаю, потрібно, як мінімум, дочекатися оприлюднення підсумків перших двох років. Якщо ж проєкт продовжать, повернутися до цього питання після завершення експерименту.
КНУ має залучати абітурієнтів через спеціальний маркетинговий та рекрутинговий офіс, переконана кандидатка на посаду ректора КНУ Ганна Толстанова.
КНУ ще далеко в процесі переходу від планової до ринкової економіки. На нього не поширюється принцип «гроші ходять за студентом» – виш має окремий рядок у держбюджеті. У 2025-му КНУ на 60% залежав від державного фінансування. Чи плануєте ви це змінити? Які можуть бути шляхи збільшення власних надходжень?
У Німеччині, Франції фінансування з державного бюджету – 70–85%. Наш університет 40% заробляє сам на свої потреби, попри важкі умови, – це дуже високий показник.
Якби не було державного фінансування, ми б не могли підтримувати стратегічно важливі для держави галузі: оборонні технології, ядерну фізику, українознавство.
На балансі університету – Канівський природний заповідник, Ботанічний сад ім. Фоміна, ліцей, два коледжі, НДІ українознавства та Інститут психіатрії. Їх утримують із тих самих 60%.
Університет залучає кошти всіма можливими способами. У 2026-му КНУ – серед 12 університетів, що отримали $6 млн фінансування від Світового банку для створення центрів за програмою CampeX. За грантові кошти університет відкрив два дослідницькі центри оборонного напряму CoRE:Defence, таких усього шість в Україні.
Виграли проєкт ООН на фінансування мікрокваліфікаційної освітньої програми щодо оцінки якості ґрунту. За підтримки Мінветеранів наш Інститут психіатрії навчає ветеранів.
Є куди рости. Можна збільшувати фінансування за програми Horizon Europe та Erasmus+. Розвивати співпрацю з випускниками. Це фандрейзинг та освітні продукти для них: після 30 років це може бути перекваліфікація, після 40 – програми лідерства.
У 2026-му КНУ втратив 1% заяв абітурієнтів, поки найпопулярніші виші показували двозначне відсоткове зростання. Частка від загальної кількості студентів із середнім балом НМТ 180+, які обрали КНУ, скоротилася з 17% до 13%. Кількість зарахованих загалом зменшилася на 3,2%. Якими були б ваші три перші кроки, щоб не повторити це в 2027-му?
За кількістю вступників із першим пріоритетом для вступу Університет на першому місці серед класичних і на третьому в загальному рейтингу. Це той критерій, за яким в усьому світі визначають успішність вступної кампанії.
Загалом лідирує Львівська політехніка, другий – КПІ. Є певний перекіс – вступники обирають технічні спеціальності. Можливо, бо роботодавці активніше співпрацюють із технічними ЗВО.
Як покращити ситуацію? Перше – аналіз конкурентів у розрізі освітніх програм і їхніх найкращих практик. Також зворотний звʼязок: чому ті, хто обрав КНУ, зрештою не принесли документи. Очевидна причина – війна і безпека, але це ризик, який від нас не залежить.
Друге – запуск маркетингового і рекрутингового офісу, який розроблятиме стратегію, тренуватиме викладачів і працюватиме з профільними ліцеями. Співпрацю треба починати з 8–9-го, а іноді й із 6-го класу, щоб уже з першого курсу залучати студентів до науки без довчання.
Третє – співпраця з роботодавцями. Сучасний студент прагматичний: він хоче розуміти, де буде працювати. Потрібно показувати, які роботодавці співпрацюють з КНУ і пропонують реальні місця для практики. У КНУ вже є Рада роботодавців, але ми маємо правильно доносити інформацію до абітурієнта.
КНУ має провести аудит освітніх програм із розподілом їх на три категорії окупності, вважає кандидатка в ректори Ганна Толстанова.
Чи плануєте скорочувати кількість освітніх програм? Зараз у КНУ їх близько 500.
Насправді програм менше: є випадки задвоєння програм. Основні причини – перехід на новий перелік галузей знань у рамках євроінтеграції та запуск нових освітніх програм на заміну менш економічно вигідних. Допоки старі програми не випустили всіх студентів, вони існують паралельно, а нові студенти вступають на нові програми.
Є такі програми, які начебто економічно невигідні, але важливі для національної безпеки. Приміром, підготовка викладачів рідкісних мов. Україна, як кандидат у члени ЄС, зобовʼязана готувати фахівців з усіх мов блоку.
П’ятнадцять років держава інвестує в підготовку будь-якого фахівця: чотири роки бакалаврату, два – магістратури, чотири – аспірантури, п’ять років на набуття кваліфікації. Втратити його, закривши якусь начебто неактуальну програму, легко. Але ці фахівці потрібні: до нас часто звертаються по допомогу в пошуку перекладача.
На посаді ректора я продовжу цей аудит з урахуванням, що одна формула для всіх не працює. Є окупні програми, як міжнародне право чи менеджмент, і є державне замовлення, яке ми зобовʼязані утримувати.
Останні пʼять років КНУ стабільно падає в рейтингу QS World University Rankings. Зараз він на 791–800-му місці. Академічна репутація – 18,2 бала зі 100. Рівень цитування на одного викладача – 3,3 бала зі 100. За цим стоїть домінування публікацій у «сміттєвих» журналах заради формальних вимог. Якщо ви станете ректором, які три конкретні кроки ви зробите, щоб КНУ виправив проблему академічної доброчесності?
У рейтингу QS – представлені девʼять українських університетів із понад сотні в системі МОН, польських не набагато більше – 20.
Питання академічної доброчесності ширше, ніж публікації. Цьогоріч ухвалили закон, який зобовʼязує університети створити офіси й положення про доброчесність. Це дає закладам інструменти. Університет Шевченка дуже багато робив і до виходу цього закону.
По-перше, ми не співпрацюємо з хижацькими видавництвами. Університет видає понад 60 наукових журналів, жодного не відхилили під час аудиту МОН, деякі індексуються в Scopus і Web of Science.
По-друге, критерій, за яким, я вважаю, треба оцінювати університети, – це кількість працівників університету, які входять у топ-2% найцитованіших. На сьогодні лише 124 українські науковці в цьому переліку. Щонайменше три роки Університет Шевченка посідає перше місце в Nature Index серед українських ЗВО і наукових установ.
Останні пʼять років KPI університету вимагали щороку нарощувати кількість публікацій у Scopus і Web of Science. Нас не питали про рівень журналів, лише про кількість. Це системна проблема на рівні держави.
Назвіть три вимірювані цілі на перший рік, за невиконання яких ви подасте у відставку.
Перше – незалежний фінансовий і управлінський аудит усіх процесів, щоб зрозуміти, з чого ми стартуємо. Зобовʼязуюся оприлюднити результати й план усунення проблем.
Наступне – аудит освітніх програм і розподіл їх на три категорії: окупні, ті, які потребують підтримки університету, і такі, що мають виняткову важливість для нацбезпеки. Маємо сформувати стратегію розвитку цих програм на щонайменше п’ять років.
Третє – діалог зі студентством. Запроваджу щомісячні відкриті зустрічі ректора зі студентами, зокрема тематичні, за їхнім запитом. Окремий фокус – студентські парламенти факультетів: за останній рік їхній звʼязок зі студпарламентом університету втратився.
За даними порталу: forbes.ua