Країна-окупант продовжує масовані удари по Україні безпілотниками та ракетами, у тому числі «Оніксами», «Цирконами», «Іскандерами-М» та ракетами комплексу С-400, які заходять на ціль по балістичній траєкторії.
Втім, як зазначає військовий експерт Дмитро Снєгирьов, він не бачить доказів тривалого накопичення ракет та безпілотників. Цифри свідчать про звичайні для супротивника можливості.
Противник відчуває критичний дефіцит засобів ураження
«Говорити про те, що противник накопичував засоби ураження для останньої масованої атаки по Україні, поки що немає жодних підстав. Насамперед звертаю увагу на кількість безпілотників — від 120 до 168 одиниць», — пояснює співрозмовник «ФАКТІВ».
Коли ворог накопичує БПЛА, Генштаб ЗСУ звітує про атаку БПЛА від 400 до 600 одиниць. Навіть максимальна кількість під час атаки 20 серпня — 168 одиниць — це фактично їхні щодобові показники. За даними ГУР МОУ, російська промисловість зараз може виробляти близько 3 тисяч реактивних «Гераней-4/5» на місяць. Водночас обсяги виробництва «Герані-2» оцінюються приблизно у 2,8 тисячі одиниць щомісяця.
Основний випуск російських ударних БПЛА розгорнули у промисловій зоні Алабуга у Татарстані. Крім того, в росії виготовляють дрони сімейства «Гарпія» на Іжевському електромеханічному заводі «Купол». Реактивні «Герань-4» та «Герань-5» належать до нових російських розробок, створених з використанням технологій, отриманих після співпраці рф з Іраном у сфері Shahed.
Те саме стосується й балістики. Під час останнього масованого обстрілу було застосовано близько 12−15 балістичних ракет. Це, знову ж таки, не говорить про те, що вони накопичували балістичну зброю. Це їхня середньостатистична здатність, вважає експерт.
Загалом російський ВПК здатний виробляти понад 200 крилатих та балістичних ракет щомісяця. За інформацією військово-політичного керівництва України, москва прагне масштабувати виробництво балістики до 100 одиниць на місяць (близько 1300 на рік), проте наприкінці літа 2026 року таких темпів вона ще не досягла.
Згідно з офіційною відповіддю ГУР Міноборони на запити ЗМІ, станом на серпень 2026 року безпосередній бойовий запас балістичних систем в арсеналах росії становить:
- ракети до ОТРК «Іскандер-М» — близько 130 одиниць
- ракети РМ-48У (до С-400) — близько 400 одиниць
- гіперзвукові «Кинджали» — близько 50 одиниць.
При цьому експерт не вважає, що противник має критичний дефіцит засобів ураження. Про це свідчить той факт, що під час останньої масованої атаки були використані крилаті, балістичні та гіперзвукові ракети.
Ще один показовий момент — запуск «Калібрів» із району Новоросійська. Примітно, що, попри недавні удари України по російських ракетоносцях чорноморського флоту, країна-окупант, як і раніше, зберігає можливість здійснювати звідти запуски крилатих ракет.
Генштаб ЗСУ повідомляв про ураження ракетоносців «Адмірал Макаров» та «Адмірал Ессен», але противник все одно запустив ракети з Новоросійської бухти.
Росія цілеспрямовано знищує продовольчі склади
«Тепер подивимося на географію запусків безпілотників, — каже Снєгирьов. — Дрони летіли з Курська, Міллерова, Орла, Приморсько-Ахтарська, а також з окупованих територій — з Криму та Донецька. Особливу увагу звертаю саме на Донецьк. На мій погляд, нові запуски БПЛА з Донецька свідчать про те, що противник має можливість відновлення інфраструктури запуску безпілотників у районі Донецького аеропорту у досить стислий термін. Або інформацію про знищення дронопорту було щонайменше перебільшено.
Водночас головною відмінністю цих атак є не кількість ракет та географія запусків, а вибір цілей. Удари завдавалися по логістичних хабах. Були знищені склади з продовольством та медикаментами, зокрема склади Червоного Хреста. Тому тут швидше йдеться не про накопичення засобів ураження, а про вибір цілей.
Ворог систематично завдає ударів по продовольчих базах, логістичних пунктах великих торгових мереж, складах з медикаментами та інших об'єктах, де зберігаються значні запаси товарів першої потреби.
Так, у ніч на 5 серпня російські удари пошкодили або знищили чотири розподільні центри Fozzy Group, які постачали товари у мережі «Сільпо» та «Фора». Тоді загинули шестеро працівників.
Вранці 20 серпня внаслідок російського масованого ракетного удару постраждав склад мережі супермаркетів «ЕКО Маркет». Внаслідок російських обстрілів зруйновано склад мережі продуктових магазинів «Фора» у Мартусівці Київської області, де зберігалася фрешева продукція. У Борисполі було пошкоджено продуктові склади та об'єкти Червоного Хреста. Крім того, у ніч на 20 серпня пошкоджено склад із товарами супермаркетів Varus у Борисполі. А 22 серпня агресор завдав удару по розподільчому магазину мережі магазинів «Аврора».
Я вважаю, що так ворог намагається не просто знищити конкретний склад, а порушити саму систему постачання та створити умови для штучного дефіциту".
Росія цілеспрямовано знищує продовольчі склади, логістичні пункти великих торгових мереж, де знаходиться холодильне обладнання. Це може призвести до утворення черг, нестачі харчових продуктів, медикаментів та товарів першої потреби. Саме в цьому є принципова різниця між російськими ударами та частиною українських атак по об'єктах на території країни-окупанта.
«Ми завдаємо ударів по маркетплейсах Wildberries. Це гарна картинка, але маркетплейс — не спеціалізована продовольча база чи склад медикаментів. Без Wildberries росіяни осінь та зиму переживуть», — додає Снєгирьов.
Якщо говорити про удари по території росії, які здатні реально вплинути на російське суспільство напередодні осінньо-зимового періоду, набагато важливішою ціллю є енергетична інфраструктура.
«Потрібно завдавати ударів по тому, що справді може вплинути на ситуацію. Без маркетплейсів вони переживуть осінь, а без об'єктів енергетичного комплексу — це вже інше питання. Потрібно не обмінюватися мемами, а працювати над ударами по енергетичній інфраструктурі ворога», — резюмує експерт.
Тим часом ЗСУ продовжують завдавати ударів по ворожих НПЗ та складах Wildberries.