Проведення переговорів між Президентами України та США, Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом, у закритому режимі в Білому домі є сприятливим знаком для Києва.
Таку думку в ефірі Українського радіо висловив виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов.
За словами політолога, якщо раніше Трамп довіряв твердженням глави Кремля Володимира Путіна про те, що Україна нібито приречена на поразку, то наприкінці весни та на початку літа ситуація кардинально змінилася.
«Трамп почав сприймати Путіна як невдаху. І для Трампа це досить сильний емоційний момент… Один із дуже вагомих чинників – це були масштабні удари України вглиб Росії, зокрема по Москві. Бо Трамп, як кажуть, до останнього не вірив, що Україна здатна подолати ППО навколо Москви. І таким чином якраз Путін виглядав в очах Трампа як людина, яка нездатна підкріпити свої заяви діями», – вважає Леонов.
Експерт відзначив зміну риторики найближчого оточення Трампа та представників руху MAGA, зокрема держсекретаря Марко Рубіо, міністра оборони Піта Гегсета та генерала Дена Дрісколла, які почали говорити, що Росія цю війну не виграє, Україна не програє. Крім того, на його думку, Білий дім побачив переваги від співпраці з Києвом у контексті обміну технологіями та застосування українських морських дронів.
Політолог також прогнозує ухвалення Конгресом США законопроєкту про так звані «пекельні санкції» проти Росії, який розробляв покійний сенатор Ліндсі Грем. За його словами, наразі ситуація змінилася, оскільки до документа додали обмеження проти Ірану, що є важливим для адміністрації Трампа.
«І якщо ми подивимося на реакцію в Росії, там щось наближене до істерики. І це має пояснення, бо, окрім тих "пекельних санкцій" 500% для Росії, є стовідсоткові тарифи для країн, які купують енергоносії у Росії. І під дію цих санкцій теоретично можуть потрапити і Індія, і Китай. Це механізм тиску Сполучених Штатів і Дональда Трампа на ці країни», – підкреслив Леонов.
Також, на його думку, якщо у фінальній версії документа зберегли норму щодо тарифів на російський уран, то це стане дуже серйозним досягненням у тиску на Росію, бо досі Росатом перебуває поза межами санкцій як США, так і Європи через монополію на світовому ринку збагачення урану.
Оцінюючи перспективи переговорного процесу щодо миру, Леонов зауважив, що підходи до врегулювання змінюються, і позиції Кремля слабшають.
«Путін торік мав найкращі можливості, щоб виторгувати для Росії найкращі умови миру. Зараз ситуація змінилася, і про це говорять американські експерти та політики, що чим довше Путін буде зволікати, тим гірші умови миру будуть для Росії», – підсумував аналітик.
Він наголосив, що залучення Трампом до мирного треку Рубіо, який діє як «поганий поліцейський» і спростовує заяви Кремля про колишні домовленості, свідчить про посилення позиції Вашингтона.
За словами експерта, наразі нові підходи, зафіксовані у резолюції G7 й підписані Трампом, базуються на принципі «спочатку повне і безумовне припинення вогню, а потім уже всі змістовні переговори». Це створює основу для формування міжнародного консенсусу та спільного тиску на Москву з боку США, ЄС, Китаю і навіть таких союзників РФ, як Казахстан, зазначив Леонов.
Сенат США може остаточно ухвалити закон Грема про санкції проти Росії вже цього тижня – Politico
Як повідомлялося, напередодні Зеленський відвідав з візитом США, де провів зустріч з Президентом Дональдом Трампом, а також з сенаторами. Після цього Сенат США схвалив процедурне рішення, необхідне для подальшого розгляду двопартійного законопроєкту про санкції проти Росії та Ірану, підтримавши його 86 голосами проти 12.