Заміна Володимира Путіна на іншого лідера сама по собі не гарантує припинення російської агресії проти України, оскільки першопричиною загрози є імперська сутність російської держави.
Таку думку висловив резервіст, політолог Михайло Басараб, у своєму інтерв’ю агентству Укрінформ.
На його переконання, суттєвою проблемою для України є не стільки конкретна особа, яка керує Кремлем, скільки багаторічна імперська політика Росії.
«Виклик для України полягає не в Путіні. Суть проблеми України – це Росія як імперія та її багатостолітня агресивна політика стосовно українців та нашої держави», – підкреслив Басараб.
Він зазначив, що в державній ідентичності Росії Україна, і особливо Київ, займає особливе місце.
«Для російської імперської свідомості Київ є одним із ключових джерел історичного обґрунтування легітимності російської держави. Саме тому існування незалежної України вони завжди будуть розглядати як виклик своїй імперії», – пояснив політолог.
На його думку, саме це пояснює послідовність російської політики, незалежно від того, хто перебуває на чолі держави.
«Не має принципового значення, хто обійматиме владу в Москві – цар, генеральний секретар чи президент. Якщо Росія продовжує існувати як імперія, вона неминуче становитиме небезпеку для України. Це аксіома», – констатував Басараб.
Він додав, що для Кремля протистояння з Україною виходить далеко за рамки територіальних домагань.
«Російська імперська структура залишається неповноцінною без України. Для Кремля це боротьба не тільки за території, а й за власну історичну легітимність та право зберігати імперський статус», – роз’яснив експерт.
На його погляд, довготривала безпека України можлива лише за умови демонтажу імперської моделі Росії.
«Наша боротьба не може обмежуватися лише витісненням російських військ з окупованих територій. Відносна безпека для України настане тільки тоді, коли Росія перестане існувати як імперська модель», – заявив він.
Детальніше: Зеленський охарактеризував ситуацію в РФ як складну для Путіна і розповів про його страхи
Басараб також висловив переконання, що після розпаду Радянського Союзу світова спільнота не завершила процес демонтажу російської імперії повністю.
За його словами, збереження російської держави в її імперському вигляді дозволило спецслужбам відновити вплив Москви.
«Радянський Союз розпався, але російська імперія не була остаточно демонтована. Згодом КДБ, а потім ФСБ, фактично відродили імперію та спрямували спадщину СРСР на зміцнення вже Російської Федерації», – зазначив політолог.
Він вважає, що Росія веде боротьбу не тільки проти України, а й проти західного світу загалом.
«Значна частина криз, які сьогодні переживають західні демократії, стала можливою завдяки систематичному втручанню російських спецслужб. Йдеться про поляризацію суспільств, дискредитацію демократичних інститутів, підрив єдності Заходу, корупційний вплив та інші операції», – зазначив Басараб.
На його думку, Кремль прагне трансформувати сучасний світовий порядок.
«Росія відкрито демонструє свої агресивні наміри щодо Заходу. Війною проти України вона намагається відновити власну імперську легітимність, а неоголошеною війною проти Заходу – послабити лідерство США та змінити баланс сил у світі», – зазначив він.
Басараб також звернув увагу на особливу роль російських спецслужб у формуванні державної політики.
«У Росії існує своя “глибинна держава”. Її основою є ФСБ – наступниця КДБ. Саме ця система визначає стратегічний курс держави, незалежно від того, хто формально обіймає посаду президента», – підкреслив експерт.
Детальніше: Путін втретє за рік збільшив штатну чисельність армії
За його словами, саме тому зміна однієї особи в Кремлі не означатиме автоматичної зміни зовнішньої політики Росії.
Водночас політолог припустив, що найближчим часом Кремль може вдатися до нових спроб силового тиску за межами України.
«Війна проти України стала для Росії виснажливою і вже не забезпечує Кремлю тієї “динаміки перемог”, яку він прагнув демонструвати. Саме тому Москва може шукати нові напрямки застосування сили», – сказав він.
Басараб не виключив, що об’єктом такого тиску можуть стати окремі держави-члени НАТО.
«Кремль може вдатися до обмежених агресивних дій проти країн Балтії або в акваторії Балтійського моря. Йдеться не обов’язково про повномасштабну війну, а про спробу перевірити готовність Альянсу до колективної відповіді та його політичну єдність», – зазначив експерт.
Натомість, за його словами, Росія може відкрити й нові напрямки тиску безпосередньо проти України.
«Нові загрози можуть виникнути, зокрема, на північному кордоні України. Росія може навіть зменшити активність на окремих ділянках фронту, щоб створити новий осередок напруження і продемонструвати хоча б якусь динаміку своїх дій», – підсумував Басараб.
Детальніше: Ослаблення позицій у Криму може стати каталізатором внутрішньої кризи в Росії – політолог
Росія поступово вичерпує економічні та людські ресурси для ведення війни, а зовнішня стійкість її режиму є лише ілюзією. У перспективі це може призвести до стрімкої внутрішньої кризи.
За словами політолога, під час підготовки повномасштабного вторгнення Кремль не передбачав, що війна затягнеться на роки.
«Найбільшим викликом для кремлівського керівництва стала здатність України, і особливо українського народу, надати ефективний опір російській агресії. Саме тому, коли в Кремлі планували вторгнення, вони не прораховували варіант багаторічної війни», – сказав Басараб.
Він зазначив, що сьогодні дедалі більше чинників свідчать про поступове виснаження російської моделі ведення війни.
Політолог звернув увагу, що Росія змушена постійно збільшувати фінансування оборонної сфери за рахунок інших галузей економіки.
«Передусім Росія змушена постійно збільшувати частку військових витрат у федеральному бюджеті. Водночас скорочуються витрати на цивільні потреби, знижується якість життя пересічних росіян. Це запускає ланцюгову реакцію в економіці», – зазначив він.
За словами експерта, дедалі меншу ефективність демонструє й система комплектування армії за рахунок високих контрактних виплат.
«Практично вичерпала себе модель ведення війни виключно за рахунок дорогого контрактного рекрутингу. Кількість росіян, готових навіть за значні кошти йти воювати проти України, зменшується», – підкреслив Басараб.
На його думку, саме цим пояснюється активний пошук Кремлем нових людських ресурсів за межами Росії.
«Ми бачимо масштабні рекрутингові кампанії в бідних країнах Азії, Африки та інших регіонах світу. Найчастіше людей заманюють обіцянками роботи в Росії або можливістю виїхати до Європи через російську територію. Насправді ж вони майже одразу опиняються в “м’ясних штурмах”», – сказав він.
Басараб також вважає, що дедалі глибших деформацій зазнає російська економіка.
Детальніше: Економіка Росії виснажена війною, але ще може мобілізувати додаткові ресурси
За його словами, ресурси концентруються навколо військово-промислового комплексу, тоді як цивільні сектори поступово занепадають.
«Експерти-макроекономісти вже говорять про стагнацію цілих секторів, які не пов’язані з ВПК. Фінансова система поки що демонструє вдаване стабільність, однак так тривати безкінечно не може. Маніпуляції Центробанку РФ не здатні нескінченно компенсувати структурні проблеми економіки», – зазначив політолог.
Окремим чинником економічного тиску він назвав українські удари по стратегічних об’єктах на території Росії.
«Ураження нафтопереробних заводів, об’єктів експорту нафти, хімічної промисловості, військової інфраструктури та логістичних вузлів змушує Росію витрачати дедалі більше ресурсів не лише на ведення війни, а й на захист власної території та ліквідацію наслідків цих ударів», – зауважив Басараб.
Попри це, за його словами, російський режим поки що зберігає зовнішній образ стійкості.
Політолог пояснив, що це характерна риса тоталітарних систем.
«Радянський Союз також тривалий час виглядав надзвичайно потужною державою навіть напередодні свого кінця. За красивою вітриною ховалася глибока внутрішня криза, яка зрештою призвела до дуже швидкого розпаду системи», – сказав він.
На думку Басараба, сучасна Росія дедалі більше повторює цей шлях.
«У демократіях проблеми видно одразу, їх можна відкрито обговорювати й шукати рішення. У тоталітарних системах усе навпаки – вони тримаються на страху, репресіях та ілюзії стабільності», – зазначив експерт.
Він переконаний, що після втрати центральною владою контролю процеси можуть набути лавиноподібного характеру.
«Достатньо перших сигналів, що центр більше не здатен повністю контролювати ситуацію, і запускається ланцюгова реакція руйнування», – підкреслив Басараб.
Детальніше: Путін розраховує мобілізувати від 300 до 500 тисяч осіб – Зеленський
Політолог також звернув увагу, що Російська Федерація є багатонаціональною державою, значна частина територій якої історично утримується силою.
«Не варто забувати, що значна частина Російської Федерації – це поневолені народи. Крім того, існують регіональні еліти, місцевий бізнес і кримінальні клани, які співіснують із Москвою не через велику прихильність, а тому, що так побудована система», – зазначив він.
За його словами, ослаблення центральної влади може активізувати прагнення окремих регіонів до більшої автономії.
«Щойно стане очевидно, що центр втрачає міць і контроль, багато хто скористається можливістю отримати більше свободи, ресурсної автономії або політичної самостійності. Це може запустити масштабні відцентрові процеси, які вже буде дуже важко зупинити», – сказав Басараб.
Водночас він наголосив, що прогнозувати конкретні терміни таких змін неможливо.
«Коли саме це станеться – через кілька місяців чи через кілька років – сказати неможливо. Але Росія не зможе нескінченно існувати в нинішньому режимі війни й економічного виснаження. Така модель приречена», – підсумував політолог.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що російський диктатор Володимир Путін готує умови для розширення мобілізації, також Росія планує залучити ще 30 тисяч військових із Північної Кореї.