
Ключові науково-технічні досягнення та резонансні події тижня: 17 – 24 липня
Цього тижня стало відомо про створення штучних кровоносних судин із використанням магнітів. Крім того, розроблено ШІ-систему, що здатна діагностувати ризик шести серцево-судинних захворювань на основі одного аналізу крові, а також надруковано на 3D-принтері бетонний міст, який витримує навантаження до 900 кг.
Про ці та інші важливі новини та відкриття – у нашому огляді.
НАУКОВЦІ СТВОРИЛИ ШТУЧНІ КРОВОНОСНІ СУДИНИ ЗА ДОПОМОГОЮ МАГНІТІВ

Фахівці Массачусетського технологічного інституту розробили інноваційний метод вирощування кровоносних судин у лабораторних умовах, застосовуючи магніти.
Нова методика використовує магнітні поля для ніжного розтягування та позиціонування клітин кровоносних судин. У ході експерименту дослідники застосували чіп, наповнений клітинами ендотелію, розміщений у колагеновому гелі. Магніт було введено всередину чіпа, а його положення контролювалося зовнішніми магнітами. Маніпулюючи силою магнітного впливу, вчені отримали можливість регулювати формування нових судин.
Можливість контролювати ріст кровоносних судин відкриває перспективи для створення біоінженерних тканин, придатних для імплантації в людський організм.
ПРИСТРІЙ ДЛЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ МАЛЯРІЙНИХ КОМАРІВ ЗА ЗВУКОМ
Кіран Тріведі, дослідник з Університету Вуллонгонга (Австралія), створив доступний пристрій, що розпізнає комарів-переносників захворювань за звуком їхніх крил. Ця розробка пропонує швидшу альтернативу традиційним методам моніторингу, що використовуються для виявлення малярії та денге.

Портативна система, побудована на базі TinyML (швидкозростаючої галузі, що дозволяє моделям ШІ працювати на малопотужних чіпах), здатна за лічені секунди ідентифікувати три основні види комарів-переносників хвороб у світі – Aedes, Anopheles та Culex – без необхідності підключення до мережі Інтернет.
Пристрій використовує модель TinyML для розпізнавання видів комарів у реальному часі, аналізуючи звуки, що видаються при польоті.
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ НАВЧЕНО ПРОГНОЗУВАТИ РИЗИК ШЕСТИ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЗА ОДНИМ АНАЛІЗОМ КРОВІ

Дослідники з Медичного факультету Університету Гонконгу розробили інструмент на основі штучного інтелекту, що може допомогти прогнозувати серйозні серцево-судинні патології за кілька років до появи клінічних проявів.
Система, яка отримала назву CardiOmicScore, аналізує дані одного аналізу крові для оцінки майбутнього ризику розвитку шести ключових серцево-судинних захворювань: ішемічної хвороби серця, інсульту, серцевої недостатності, фібриляції передсердь, захворювань периферичних артерій та венозної тромбоемболії. Для осіб з підвищеним ризиком модель здатна виявляти попереджувальні ознаки за 15 років до настання симптомів.
На відміну від генетичних маркерів ризику, які залишаються незмінними протягом життя, ця система враховує біологічні зміни, пов’язані з поточним станом здоров’я, способом життя та впливом довкілля.
У майбутньому невеликий зразок крові зможе використовуватися для створення детального профілю ризику, що охоплює одночасно кілька серцево-судинних недуг. Ця інформація надасть пацієнтам та лікарям більше часу для вжиття відповідних заходів – зміни способу життя, посиленого моніторингу або інших профілактичних дій.
БЕТОННИЙ МІСТ, СТВОРЕНИЙ ЗА ДОПОМОГОЮ 3D-ДРУКУ

Спеціалісти Массачусетського технологічного інституту (MIT) успішно надрукували на 3D-принтері бетонний міст, який витримав навантаження понад 900 кілограмів.
Двометровий (2,3 м) міст вагою приблизно 410 кг було виготовлено за близько 30 хвилин з використанням стандартного будівельного розчину. Споруда витримала вагу, що перевищує 2000 фунтів (понад 900 кг).
Конструкція забезпечує високу міцність на стиск і не вимагає значних витрат, що робить її придатною для швидкого будівництва інфраструктури в зонах стихійних лих. Однак, вона має низьку стійкість до розтягування. Наразі команда працює над створенням армованого бетонного мосту, хоча інтеграція арматури в процес 3D-друку є складним завданням.
РОБОТ ДЛЯ ПРОДОВЖЕННЯ ТЕРМІНУ СЛУЖБИ СУПУТНИКІВ

Компанія Northrop Grumman запустила роботизований космічний апарат, розроблений для подовження терміну експлуатації застарілих комунікаційних супутників. У рамках місії буде протестовано новий підхід до обслуговування, що дозволить космічному кораблю встановлювати нові модулі на декількох супутниках, розташованих на геостаціонарній орбіті.
Космічний апарат наблизиться до супутника-клієнта і за допомогою двох роботизованих маніпуляторів здійснить монтаж необхідного обладнання.
Підготувала Мар’яна Рабченюк (за матеріалами ЗМІ).
Перше фото: MIT
