>
Фото: https://interpipe.biz/
Україна повинна продовжувати відстоювати можливості для своїх експортерів виходити на зовнішні ринки, зокрема на ринок Європейського Союзу, заявила GR-директорка компанії "Інтерпайп" Наталія Сидорук під час онлайн-заходу "Від зими до зими: як оговтується українська економіка?", організованого Центром економічної стратегії (Centre for Economic Strategy).
Згідно з інформацією, наданою компанією, за період повномасштабної війни українська промислова група "Інтерпайп" змушена була постійно пристосовуватися до численних викликів: від безпекових, пов’язаних із наближеністю до лінії фронту, до енергетичних проблем та дефіциту кваліфікованих кадрів. З 1 липня цього року, з введенням Євросоюзом нової системи тарифних квот на імпорт сталі, для групи розпочався новий етап випробувань.
При цьому зазначається, що за перші 22 дні липня компанія вже використала значну частину своєї квартальної квоти на експорт безшовних труб до ЄС. Ймовірно, вже наступного місяця безмитна квота буде вичерпана, і для продовження поставок до Європи доведеться сплачувати мито у розмірі 50%. У зв’язку з цим "Інтерпайп" знову звертається до Єврокомісії з проханням якомога швидше виправити допущену технічну помилку, яка виникла внаслідок використання при прийнятті регламенту даних Євростату, відмінних від офіційних. В результаті річна квота України для безшовних труб виявилася заниженою щонайменше на 30% порівняно з тією, яка була б встановлена за використання коректних даних.
"Компанія досить обережно оцінює перспективи перенаправлення поставок на альтернативні ринки. Виробники безшовних труб з Китаю вже повністю вичерпали свої квоти в ЄС і спрямовують надлишкову продукцію на інші ринки, створюючи там додаткову конкуренцію. Крім того, викликає серйозне занепокоєння постійне зростання логістичних обмежень через систематичні обстріли українських морських портів", – зазначила Сидорук.
Вона висловила надію, що український уряд, незважаючи на нещодавні кадрові зміни, продовжить захищати доступ експортерів на зовнішні ринки та врегулює питання функціонування Торгового представника.
"Україні необхідно поповнювати державний бюджет за рахунок надходження іноземної валюти, а ця валюта надходить до країни перш за все з зовнішніх ринків", – підсумувала топ-менеджер.
Як було раніше повідомлено, "Інтерпайп" вважає квоти ЄС на постачання безшовних труб заниженими на 30% через статистичну похибку і сподівається на їх коригування до завершення третього кварталу поточного року. Згідно з відповідною заявою компанії, через статистичну помилку та невиконані зобов’язання "Інтерпайп" інформує про заниження євроквоти на безшовні труби для України на 30%. При цьому нагадується, що з 1 липня 2026 року в ЄС набув чинності новий механізм захисту ринку сталі. Імплементаційний регламент, опублікований 30 червня 2026 року, передбачає виділення для України окремої тарифної квоти у дев’яти категоріях продукції загальним обсягом 1 млн 49,960 тис. тонн на рік.
"Українська промислова компанія "Інтерпайп" вважає, що суттєва статистична помилка негативно вплинула на розмір квоти, виділеної для категорії безшовних труб України. Крім того, згідно з власними розрахунками компанії, квота не відображає преференційного режиму для України, який передбачений регламентом, прийнятим Європейським Парламентом 19 травня 2026 року", – йдеться у заяві.
Також було уточнено, що у категорії безшовних труб Україні було виділено річну квоту обсягом 80,670 тис. тонн. Проте протягом усього процесу консультацій українські урядові органи неодноразово інформували Єврокомісію, що ця цифра базується на помилці в даних: значна частка українського експорту до ЄС у період 2022-2024 років, як підтвердив Євростат, не була повною мірою врахована в базових розрахунках. Як наслідок, квота України для цієї категорії продукції занижена щонайменше на 30% порівняно з тим, якби використовувалися достовірні дані.
Крім цього технічного питання, "Інтерпайп" вважає, що імплементаційний регламент не забезпечує повною мірою преференційний режим для України, країни-кандидата на вступ до ЄС, яка перебуває у винятковій безпековій ситуації, що було передбачено регламентом. Зокрема, при розрахунку частини квот, що застосовується до режиму найбільшого сприяння, до України ставилися так само, як до провідних світових експортерів, включаючи країни з документально підтвердженими надлишковими неринковими потужностями. Аналогічно до України застосовувалася та сама методологія, що й до інших партнерів по ЗВТ, без диференціації, прямо передбаченої регламентом.
"Інтерпайп" розглядає поточний обсяг євроквот на сталь як серйозний удар по Україні та українській металургійній промисловості, яка продовжує функціонувати у прифронтових регіонах в умовах воєнного часу. Крім того, розподіл цих квот не враховує значних соціальних та економічних наслідків для тисяч працівників, їхніх сімей та громад, які залежать від української металургії. Мета нового захисного механізму – вирішення проблеми глобальних неринкових надлишкових сталеливарних потужностей. У цьому аспекті Україна очевидно не є частиною проблеми", – заявив генеральний директор "Інтерпайпу" Лука Занотті.
Він, як генеральний директор компанії "Інтерпайп", яка зазнає наслідків війни, очікує, що Єврокомісія відкоригує дані в категорії безшовних труб для України до кінця третього кварталу 2026 року, “що є єдиним справедливим способом усунути допущені помилки”.
"Інтерпайп" – це українська промислова компанія, яка спеціалізується на виробництві сталевих труб та продукції для залізничного транспорту. Продукція компанії реалізується у понад 50 країн світу через мережу торгових представництв, розташованих на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи.
До структури компанії входять шість промислових підприємств: "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)", "Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)", "Інтерпайп Ніко-Тьюб", "Дніпропетровський Втормет", електросталеплавильний комплекс "Дніпросталь" під брендом "Інтерпайп Сталь" та трубний завод у Румунії Interpipe Roman. Загальна чисельність персоналу компанії складає приблизно 9,5 тис. осіб. Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен і меценат Віктор Пінчук та члени його родини.