“>
Фото: https://bank.gov.ua
Національний банк України (НБУ) в процесі нагляду виявив операції резидентських компаній, які можуть вказувати на застосування схем "скруток" та "зустрічних потоків". У зв’язку з цим, регулятор порадив банківським установам враховувати відповідні ознаки при перевірці клієнтів та їхніх операцій, як зазначено у листі центрального банку до банків та їхніх об’єднань.
Зауважується, що подібні методи спрямовані на уникнення податкових зобов’язань та/або легалізацію коштів, здобутих незаконним шляхом (ВК), фінансування терористичної діяльності (ФТ) чи поширення зброї масового знищення (ФРЗМЗ).
Імпортована продукція може розповсюджуватися через мережу оптових та роздрібних продавців, які оперують значними обсягами необлікованої готівки. При цьому, в документації під час руху товарів через ланцюг пов’язаних суб’єктів, один вид продукції може бути замінений іншим. Внаслідок цього, компанії можуть штучно зменшувати свої податкові зобов’язання або незаконно отримувати відшкодування ПДВ з державного бюджету.
До подібних операцій зазвичай залучаються новостворені компанії або підприємства, які тривалий час перебували у стані фактичної бездіяльності та можуть мати ознаки фіктивних компаній-оболонок.
Серед факторів ризику регулятор відзначив невелику кількість працівників та обмежений статутний капітал, брак необхідних активів для заявленої діяльності, часті зміни керівництва, власників, юридичних адрес та видів діяльності, а також багатомільйонні обороти при відсутності або незначному обсязі задекларованих прибутків.
На підвищений ризик компаній також може вказувати необґрунтоване використання кількома підприємствами однакових IP-адрес, телефонних номерів, електронної пошти, спільних бухгалтерів чи представників, а також взаємодія з численними новоствореними контрагентами.
Щодо новостворених імпортерів, регулятор рекомендував звертати увагу на перерахування значних сум нерезидентам за вже імпортовані товари без попередньої оплати, відсутність документів, що підтверджують транспортування, зберігання та фактичне переміщення продукції, а також невідповідність отриманих доходів заявленій сфері діяльності компанії.
Ознаками використання подібних схем можуть бути відсутність або мінімальний обсяг типових для бізнесу платежів за оренду, комунальні послуги, заробітну плату та податки, а також транзитний рух коштів, коли майже всі надходження протягом декількох днів спрямовуються на оплату товарів за зовнішньоекономічними контрактами.
Національний банк також радить звертати увагу на випадки, коли імпортери купують іноземну валюту за рахунок суттєвих кредитів або позик від фінансових компаній, умови такого фінансування є економічно невиправданими, а погашення заборгованості відсутнє або здійснюється в невеликих обсягах.
Окремими ознаками уявних операцій НБУ назвав договори, укладені раніше за дату реєстрації компанії, зазначення в них банківських реквізитів, відкритих пізніше за дату договору, та підписання контракту керівником, який на той час ще не був призначений.
Банкам надано рекомендації до встановлення ділових відносин з імпортером та під час його обслуговування з’ясовувати, як і кому він реалізує продукцію, чи має торговельні майданчики або інтернет-магазин, складські приміщення та інші ресурси для ведення заявленої діяльності.
У випадку виявлення ознак ризику, банк має бути готовим пояснити, чому були вжиті або не вжиті відповідні заходи стосовно клієнта та його транзакцій. При цьому, центральний банк враховуватиме заходи, вжиті банками, під час здійснення нагляду.
Як повідомлялося, у січні 2026 року НБУ закликав банки не обмежуватися формальним підходом до ідентифікації компаній-оболонок. Регулятор рекомендував у разі виявлення хоча б одного критерію ризику комплексно аналізувати документи та інформацію про господарську діяльність клієнта, зокрема дані про виплату заробітної плати, сплату податків, оренди, комунальних та транспортних послуг.
Крім того, банкам радили встановлювати для новостворених та ризикових компаній ліміти на певні послуги, щоб запобігти проведенню великих операцій без належного обґрунтування одразу після відкриття рахунку, та вдосконалювати автоматизовані системи для виявлення підозрілих транзакцій.