>
Правління виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) у понеділок обговорить питання першого перегляду Програми розширеного фінансування EFF для України, а також запити про відмову від виконання критеріїв, звільнення від відповідальності за їх невиконання та гарантії фінансування.
Згідно з даними, опублікованими на сайті Фонду, ще одним пунктом порядку денного є консультації з Україною за статтею IV на 2026 рік.
За порядком денним засідання, питання України стоїть другим після консультацій з Бразилією за статтею IV на 2026 рік.
Як стало відомо, новопризначений 16 липня прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів свою першу міжнародну розмову з першим заступником директора-розпорядника МВФ Деніелом Кацом, під час якої обговорювалася підготовка до цього засідання правління Фонду. У разі схвального рішення Україна зможе отримати другий транш за програмою EFF у сумі 690 мільйонів доларів.
МВФ та Україна 12 червня досягли угоди на рівні персоналу (SLA) щодо першого перегляду чотирирічної програми EFF загальним обсягом 8,1 мільярда доларів, яка була розпочата наприкінці лютого поточного року. Для позитивного рішення щодо першого перегляду Верховна Рада 9 червня ухвалила закон про оподаткування цифрових платформ (№4903-IX, проєкт №15111-д), однак він ще не був підписаний президентом. Стосовно інших важливих зобов’язань, взятих під час затвердження програми наприкінці лютого цього року, включно з оподаткуванням посилок до 150 доларів та переглядом спрощеної системи оподаткування, було досягнуто згоди щодо відтермінування їх виконання.
Відповідно до інформації, розміщеної на сайті парламенту, 12 червня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук передав закон про оподаткування цифрових платформ на підпис президенту. Як стверджує заступниця голови профільного парламентського комітету Ольга Василевська-Смаглюк, відсутність підпису глави держави пов’язана з тим, що до закону була внесена поправка про послаблення фінансового моніторингу політично значущих осіб (РЕР), що порушило домовленості України з Європейським Союзом та Європейською Комісією у сфері протидії відмиванню коштів.
“До переліку національних РЕР було також додано дві нові категорії, які відсутні як у рекомендаціях FATF, так і в регламенті ЄС: керівники структурних підрозділів Нацбанку нижче рівня правління та відповідальні за фінансовий моніторинг у державних банках. НБУ був категорично проти, оскільки якщо працівника комплаєнсу самого визнають РЕРом, виникає конфлікт інтересів, він фактично контролює процедуру, під яку сам підпадає”, – додала депутатка у своєму дописі в Телеграмі в понеділок.
Крім того, до цього закону під час другого читання було включено норми щодо посилення контролю за онлайн-торгівлею підакцизною продукцією, яка з 2027 року може здійснюватися лише за наявності продавця у спеціальному реєстрі Державної податкової служби.
Закон також запроваджує на 10 років мито за ставкою 0,3 євро за кілограм на експорт необробленого та розпиляного каменю групи 2516 УКТ ЗЕД: граніту, габро, базальту, лабрадориту та інших подібних декоративних чи будівельних порід.