>
Фото: McKinsey & Company
Металургійний комплекс може й повинен стати одним з рушіїв економічного відродження; Україна та ЄС мають взаємодоповнювальні сильні сторони в цій сфері, а усунення її проблем буде серед першочергових завдань Міністерства економіки та довкілля, зазначив його новопризначений керівник Олександр Кравченко.
“Ця індустрія всіма силами підтримує економічну стабільність держави. Водночас вона, мабуть, найбільше за інших постраждала через військові дії. Пошук відповідей на виклики, з якими зіштовхується український ГМК, належить до пріоритетів моєї діяльності”, – висловився він на своїй сторінці у Facebook у неділю, у День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості.
Кравченко нагадав, що, незважаючи на військові ризики, руйнування та транспортні витрати, у 2025 році підприємства гірничо-металургійного комплексу забезпечили 7% ВВП України та 15% загального експорту товарів, а близько 20% усіх інвестицій у промисловість України надходить саме від ГМК.
Міністр додав, що галузь також надає близько 70 тис. робочих місць на металургійних підприємствах і понад 280 тис. – у пов’язаних секторах.
На його думку, Україна може стати одним з провідних постачальників високоякісної залізорудної сировини та інших продуктів, необхідних для процесу декарбонізації європейської металургії, що відкриває нові перспективи для промислової співпраці, залучення інвестицій та глибшої інтеграції до європейських виробничих ланцюгів.
Як стало відомо з даних “Укрметалургпрому”, українські металургійні заводи у січні-червні поточного року зменшили випуск загального прокату на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,94 млн тонн, виробництво сталі скоротилося на 3,2% – до 3,57 млн тонн, чавуну – на 0,2%, до 3,67 млн тонн.
У 2025 році в Україні виробництво прокату зросло на 4,8% порівняно з 2024 роком – до 6,52 млн тонн, чавуну – на 11,2%, до 7,88 млн тонн, тоді як виплавка сталі знизилася на 2,2% – до 7,41 млн тонн.
За період до війни, у 2021 році, було вироблено 21,175 млн тонн чавуну, 21,37 млн тонн сталі та 19,08 млн тонн прокату.
Українські металурги висловлювали невдоволення попереднім урядом через недостатній, на їхній погляд, захист у торгівлі з ЄС: йшлося про введення CBAM на початку цього року та скорочення безмитних експортних квот з середини року. Також вони виступають проти очікуваного підвищення тарифів “Укрзалізниці” на 30% і просять враховувати специфіку галузі при встановленні цін на електроенергію.
У середині вересня минулого року Мінекономіки інформувало про координаційну зустріч з представниками ГМК, Міненергетики, НКРЕКП, “Укрзалізниця” та “Укренерго”, мету якої тодішній очільник міністерства Олексій Соболев визначив як “розробку рішень для зниження витрат українських металургів, збереження експортного потенціалу підприємств, підтримки виробництва”. За його словами, серед ключових питань тоді були тарифи на електроенергію для металургійних виробництв, логістичні витрати, дефіцит сировини. З початку цього року було запроваджено обмеження на вивезення металобрухту з України.