“>
На думку генерального директора Федерації роботодавців України (ФРУ) Руслана Іллічова, основними викликами, які потребують негайного вирішення новим прем’єр-міністром та урядом стосовно української промисловості, є питання мобілізаційного бронювання, підготовка до зимового періоду, включаючи проблеми з дефіцитом та вартістю електроенергії, а також продовження всіх чинних програм підтримки в межах ініціативи "Зроблено в Україні".
"Один з найсуттєвіших викликів – безумовно, ситуація з бронюванням, оскільки до 1 вересня необхідно пройти верифікацію, і це головне питання для бізнесу, адже без працівників просто не буде кому займатися виробництвом", – зазначив він у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".
Іллічов додав, що промислові підприємства не стикаються з труднощами щодо такого критерію для бронювання, як рівень заробітної плати, оскільки він зазвичай є високим і в більшості випадків перевищує 26 тис. грн.
"Однак, наприклад, поки що не до кінця зрозуміло, як функціонуватиме координаційний центр, який планується запровадити для верифікації. Час спливає, і ми, ймовірно, звернемося до уряду з проханням подовжити цей граничний термін на один місяць", – повідомив гендиректор ФРУ.
Другим значущим викликом для нової виконавчої влади він визначив підготовку до зимового сезону, зокрема очікуваний дефіцит електроенергії та її ціноутворення.
"Це одне з першочергових запитів від промисловості – якою буде вартість електроенергії. Уряд Свириденка запровадив декілька позитивних нововведень, зокрема так звані "довгі контракти", які нададуть бізнесу можливість прогнозувати свої витрати на електроенергію. У понеділок відбувся перший подібний аукціон з продажу електроенергії, і весь запропонований обсяг знайшов покупців", – зазначає він.
Іллічов також наголосив на важливості збереження діючих програм підтримки промисловості в рамках загальноукраїнської платформи "Зроблено в Україні".
"Ми вважаємо їх надзвичайно ефективними: це і стимулювання локалізації виробництва, і галузева підтримка, така як часткова компенсація (25%, 15%) за придбання вітчизняної техніки та обладнання, це грантові програми, завдяки яким чимало компаній змогли оновити виробничі потужності, програма "5-7-9", яка потребує подальшої трансформації – і це важливий аспект, отже, всю платформу "Зроблено в Україні" необхідно щонайменше зберегти та розвивати", – вважає гендиректор ФРУ.
Пріоритетними він також назвав питання, пов’язані з воєнними ризиками, запровадженням більш дієвої системи страхування та підтримки підприємств, що зазнали руйнувань, а також полегшенням доступу до фінансових ресурсів.
"Ми спостерігаємо, що за 2025 рік 71% усіх капітальних інвестицій складаються з власних коштів підприємств, що на 20% більше порівняно з 2024 роком. І лише менше 1% – це іноземний капітал. Це свідчить про те, що український бізнес є головним інвестором у країні, наші компанії продовжують будувати та розвивати виробництва, і для них так само необхідні стимули для інвестування та більш зрозумілий, спрощений доступ до фінансових ресурсів", – повідомив Іллічов.
Він зауважив, що існують проєкти підтримки в індустріальних парках, які демонструють непогані результати, проте більшість компаній покладаються на державні стимули для інвестиційної діяльності.
"Тому серед наших ключових пріоритетів – ухвалення законопроєктів, розроблених Дмитром Кисилевським, щодо "капексів" (часткова компенсація капітальних інвестицій через податки), який був ухвалений у першому читанні, і нам потрібні ці інструменти для подальшого стимулювання зростання інвестицій. Це також може бути стовідсоткова амортизація основних засобів під час їх введення в експлуатацію", – зазначає він.
Окрім того, на думку Іллічова, потрібна зміна політики Національного банку, оскільки наразі він, на його погляд, обмежує кредитування реального сектору економіки.
"Регуляторні норми, які наразі відповідають довоєнному стану, вимоги до позичальників – все це потребує змін, гнучкості, і необхідно створити нову систему кредитування, можливо, з ширшим спектром інструментів, таких як портфельні гарантії, аби бізнес мав більше можливостей для отримання доступних кредитів. Звісно, програма "5-7-9" працює, але вона не розрахована на великий бізнес, а серед наших найбільш успішних експорторієнтованих підприємств є великі компанії", – пояснив експерт.
Він також нагадав про такі проблеми, як збитки українського бізнесу від введення з 1 липня тарифних квот на металопродукцію та необхідність сплати за СВАМ сертифікати вже з 2027 року, а також про потенційні затримки у вирішенні критичних питань через поділ міністерств.
"Відбудеться поділ міністерств, і тут виникають питання щодо дозволів, ліцензій, аби це не завдало значних труднощів бізнесу. Тому ми очікуємо та наголошуємо, що в умовах війни необхідний максимально технологічний перехід та оновлення, щоб уникнути затримок", – підсумував гендиректор ФРУ.
Як повідомлялося, Верховна Рада України 16 липня 2026 року призначила Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України та оновила склад уряду.