Артистка MILA NITICH представила українськомовний варіант композиції “Каюсь”, що супроводжує її понад півтора десятиліття. Цей переклад розкрив у творі нове, всеосяжне значення про згоду та вибачення.
Українська вокалістка MILA NITICH демонструє україномовну інтерпретацію пісні “Каюсь” – мелодії, яка з’явилася в її житті ще в 18 років і супроводжувала артистку понад півтора десятиліття. Раніше суто особиста розповідь тепер постає як відверте визнання про сприйняття, вибачення та здатність рухатися далі. Співачка зауважує: адаптація була сміливим кроком, але саме вона виявила в пісні новітній, більш глибокий та всеохопний зміст, повідомляє УНН, посилаючись на прес-службу особистості.
Деталі
Пісня “Каюсь” виникла для виконавиці на досить ранньому етапі життя. Тоді вона наполегливо відвойовувала її присутність у власному репертуарі – і ця боротьба стала частиною історії мелодії.
Дана пісня увійшла в моє життя дуже рано – у 18 років. Я чудово пам’ятаю, як старанно виборювала для неї місце у своєму репертуарі з Володимиром Бебешко. Він не бажав її використовувати, вважав, що цю пісню для мене в ті роки зарано виконувати. Проте я вперто наполягала на ній, оскільки відчувала, що вона моя. Спочатку я вкладала в неї одну, дуже приватну історію – історію власних батьків. Однак сьогодні я усвідомлюю: зараз у цій пісні зовсім інші значення. Вона – не про конкретну особу. Вона – про кожного з нас
– констатує MILA NITICH.
Тривалий період співачка вагалася з перекладом “Каюсь” українською. Її страхала відповідальність – не знівелювати тонку емоційність і не втратити глибину, оскільки невдалі адаптації часто позбавляють пісню її сили. Рішення виникло несподівано під час студійної зустрічі з поетом і автором текстів Гідаятом Сеїдовим – вони просто мали намір створювати нову музику.
Я дуже переживала, щоб пісня не була зіпсована. Всі ми знаємо, як іноді переклади роблять пісні тільки гіршими. Проте я чомусь вірила, що він зможе віднайти ті слова, котрі передадуть справжню суть. Після того, як я прочитала готовий текст – я просто розплакалася. Дійсно. Бо відчула: пісня здобула зовсім інший сенс
– пригадує артистка.
Саме тоді співачка зрозуміла: “Каюсь” – це не про чергову любовну трагедію. Це пісня про внутрішній монолог, про розірвану душу кожного з нас, про втрати, скорботу і ті події, після яких ми вже ніколи не будемо такими, як раніше.
Я усвідомила, що ця пісня написана про кожного з нас. Про те, що мені є в чому каятися – перед Всевишнім і перед собою. І що єдина людина, яку я повинна пробачити в своєму житті, – це я сама. Вона звучить настільки глибоко і масштабно, що кожен відшукає в ній свою історію. Такі пісні в житті зустрічаються дуже зрідка
– стверджує MILA.
Реакція слухачів тільки підтвердила це відчуття: люди визнають, що слухають “Каюсь” по декілька разів на добу і не можуть втримати сліз. Для співачки це і є головна цінність музики – здатність зачіпати найглибші нотки душі.
Якось мені сказали, що музику слід писати таку, котра чіпляє людину за хребет. Для мене хіт – це не швидка і не запальна пісня. Хіт – це те, що зачіпає серце. Я завжди вірила, що “Каюсь” створена, щоб залишитися в серцях людей
– наголошує виконавиця.
Сьогодні “Каюсь” MILA називає піснею про примирення. Про мить, коли вже неможливо нічого змінити – і залишається тільки покаятися, попросити прощення і рухатися далі. Перші слова мелодії – “Я не шкодую ні про що” – вона вважає особистими та такими, що безпосередньо стосуються її особистої долі.
Я дійсно сьогодні ні про що не шкодую. Я розумію, що все сталося не просто так – саме в той час і саме в тому місці, ні раніше і ні пізніше. Я сьогодні така, якою стала, тому що пройшла весь цей шлях. Яким би болючим, складним чи безнадійним він іноді не здавався, в кожну мить мого життя він був необхідний для того, щоб прийти сьогодні до себе такої, якою я є
– ділиться співачка.
Окрему вдячність співачка висловлює Сергію Могилевському, який працював над звучанням, та всій команді, яка долучилася до створення пісні. Вона переконана: нині “Каюсь” звучить не як історія про взаємини між двома людьми, а як сповідь про дорогу, страждання, примирення та найважче мистецтво в житті – пробачити собі за ухвалені рішення.