Лікар-психіатр Євген Скрипник відкриває істину про антидепресанти, руйнуючи хибні уявлення про звикання та побічні прояви. Ці медикаменти дієві при різноманітних порушеннях, не тільки при депресивних станах, і не призводять до залежності.
Антидепресанти в Україні досі оповиті побоюваннями та стереотипами, і в той же час, зацікавленість у цих ліках за минулий рік значно збільшилася. Більш детально про те, що являють собою антидепресанти, яким чином вони впливають на організм і які погляди на ці препарати насправді не відповідають дійсності, розповів журналістці УНН лікар-психіатр Євген Скрипник.
Антидепресанти часто пов’язують тільки з депресією, проте, насправді, сфера їхнього використання набагато більша. В даний час ці медикаменти входять в міжнародні протоколи терапії тривожних розладів, ПТСР, ОКР, розладів сну і психосоматичних станів, зазначає лікар. Саме тому психіатри призначають їх набагато частіше, ніж колись.
Антидепресанти – це препарати не тільки для терапії депресії. Вони застосовуються при тривожних розладах, обсесивно-компульсивному розладі, посттравматичному стресовому розладі, розладах сну, а також при психосоматичних станах: синдромі подразненого кишківника, гіперактивному сечовому міхурі, відчутті “клубка в горлі
– роз’яснює лікар-психіатр.
Історія антидепресантів, як і багатьох ліків, почалася випадково. Перші препарати створювалися зовсім не для психіатрії, а з іншою медичною метою. Згодом лікарі помітили несподіваний ефект і почали розвивати новий напрямок лікування.
Перші антидепресанти з’явилися ще у 60-х роках, коли препарат для лікування туберкульозу несподівано показав покращення настрою у пацієнтів. Так почали розробляти антидепресанти. Першим був іміпрамін, а згодом, амітриптилін, який і досі вважається “золотим стандартом” через свою сильну дію
– роз’яснює Євген Скрипник.
Незважаючи на дієвість, старі трициклічні антидепресанти мали значні побічні дії. Саме вони і сформували міф про “рослинний стан” після вживання подібних препаратів. Сучасна психіатрія від цього підходу давно відійшла.
Амітриптилін дуже ефективний, але має багато побічних дій, наприклад, сонливість, запаморочення, серцебиття, закрепи. Саме з нього пішов міф, що антидепресанти роблять людину “овочем”. Сучасні препарати, такі як сертралін, есциталопрам, флуоксетин таких ефектів не мають
– підкреслює лікар.
Ще одне поширене побоювання – нібито антидепресанти викликають залежність. Згідно з інформацією від психіатра, це твердження не має нічого спільного з дійсністю і не підтверджується жодними дослідженнями.
Антидепресанти не викликають залежності. Ні старі, ні сучасні. У них немає ейфорії, немає потягу. Є лише синдром відміни як у багатьох інших ліків. Якщо препарат відміняти поступово, то проблем не буде
– роз’яснює Євген Скрипник.
Натомість, реальну залежність можуть викликати популярні “серцеві краплі”, які багато українців вважають нешкідливими, зазначає Євген Скрипник. Саме вони, а не антидепресанти, являють собою реальну загрозу.
Корвалол, Барбовал, Валокордин містять фенобарбітал – барбітурат, який викликає залежність. У багатьох країнах ці препарати заборонені або суворо контролюються, а в нас люди бояться антидепресантів, однак спокійно п’ють барбітурати
– відмічає психіатр.
Також, цікавим є те, що антидепресанти не “піднімають настрій” миттєво і не діють як стимулятори, оскільки їхній вплив, насправді, пов’язаний зі складними процесами в головному мозку, тому позитивний результат потребує часу.
Антидепресанти не роблять людину щасливою одразу. Вони стабілізують обмін нейромедіаторів, тобто серотоніну, норадреналіну, дофаміну. Через каскад процесів зменшується тривога і поступово покращується стан. Перший ефект тільки через 2-6 тижнів
– роз’яснює лікар.
На початку терапії стан може навіть погіршуватися і це нормально, роз’яснює Євген Скрипник. Однак, саме на цьому етапі деякі пацієнти роблять помилку і припиняють терапію.
Перші тижні можуть бути нудота, безсоння, підвищена тривога, головний біль. Це нормальні побічні реакції, які згодом проходять. Проблема в тому, що іноді пацієнти кидають препарат через день-два через ці побічні ефекти, а потім кажуть, що антидепресанти не працюють
– каже психіатр.
Антидепресанти призначаються за конкретними показаннями. При легкій депресії можлива терапія тільки психотерапією, проте в більш складних випадках без медикаментів не обійтися, роз’яснює психіатр.
При середній і важкій депресії антидепресанти необхідні. Це не питання “хочу чи не хочу”, а питання лікування захворювання
– підкреслює Євген Скрипник.
До речі, попит на антидепресанти в Україні збільшився на 72% за період 2023-2025 років. Про це свідчать дані сервісу Liki24, передає Forbes. Подібне збільшення продажів, психіатр пояснює зміною підходу до терапії психічних розладів в Україні та світі.
Люди нарешті почали лікувати тривожні розлади не валеріаною і ноотропами, а препаратами, які входять у міжнародні протоколи. Антидепресантів стали купувати більше, а ноотропів навпаки – менше. Це хороший знак
– пояснив психіатр.
Крім того, серед найпоширеніших хибних уявлень є і думка, що антидепресанти доведеться приймати все життя, якщо розпочати терапію, однак насправді це не так, зазначає лікар. В той же час, терапія дійсно повинна бути досить тривалою.
Після покращення антидепресанти потрібно приймати ще близько року. Якщо кинути раніше, то симптоми повернуться. Це не означає, що людина “підсіла”, це означає, що лікування перервали зарано
– запевняє лікар.
Ще один міф, що ці препарати потрібні тільки “слабким” або тим, хто “не впорався сам”. Подібний погляд лікарі вважають особливо згубним.
Психічні розлади – це не про слабкість. Це про біохімію мозку, генетику і зовнішні стреси, а антидепресанти такі ж ліки, як інсулін при діабеті або препарати від гіпертонії
– підкреслює Євген Скрипник.
Отже, антидепресанти не є “магічною пігулкою” і не замінюють роботу над собою. Але у багатьох випадках вони стають потрібним етапом терапії, без якого психотерапія і зміни способу життя просто не приносять результату. Сьогодні зростання вживання антидепресантів – це не тривожний сигнал, а ознака того, що соціум поступово відмовляється від стигми та самолікування. Люди все рідше намагаються “перетерпіти”, або приглушувати симптоми сумнівними заспокійливими і все частіше звертаються до фахівців.
УВАГА! Матеріал носить виключно ознайомчий характер. Якщо вас турбують проблеми зі здоров’ям – зверніться до лікаря.