Завдяки ресурсу “СтопТиск” підприємствам повернули близько 32 млн грн і припинили 8 кримінальних справ. З вересня 2025 року отримано 177 звернень про тиск з боку правоохоронців.
Концепція “тиск на бізнес” включає декілька аспектів: це вплив регуляторної та фіскальної систем, а також неправомірний вплив правоохоронних органів. Якщо до постійних змін у законодавстві, коректив у підходах до оподаткування та звітності українські підприємці певною мірою звикли, то ось зловживання з боку силових структур часто стають дійсно серйозною проблемою, що може зупинити діяльність.
За вирішенням якраз цієї проблеми взявся Генеральний прокурор Руслан Кравченко, котрий неодноразово зустрічався з підприємцями ще під час перебування на попередній посаді – очільника Державної податкової служби, і розумів, “що турбує” українського підприємця.
Таким чином, у вересні 2025 року почав діяти портал “СтопТиск” – засіб прямої взаємодії бізнесу з прокуратурою у випадках можливого впливу з боку правоохоронних та контролюючих структур. За декілька місяців функціонування на платформу надійшли сотні запитів, частина з яких завершилася для бізнесу поверненням власності, грошей і закриттям кримінальних проваджень. Про результати діяльності порталу, реакцію правоохоронних органів на масштабну ревізію справ і межі допустимого використання “СтопТиску” читайте в інтерв’ю заступника начальника відділу в управлінні нагляду за дотриманням законів органами, що здійснюють боротьбу зі злочинами у сфері захисту національних і міжнародних інвестицій, Офісу Генерального прокурора Світлани Литвин, для УНН.
– З вересня 2025 року функціонує портал “СтопТиск”, через який підприємці можуть напряму повідомляти про вплив з боку правоохоронців. Скільки вже таких повідомлень отримано?
Станом на 5 лютого 2026 року через портал “СтопТиск” отримано 177 заяв від представників бізнесу щодо ймовірного неправомірного впливу з боку правоохоронних і контролюючих структур. Вже невдовзі після запуску платформи число звернень стало поступово збільшуватися, що може свідчити як про підвищення поінформованості підприємців про існування порталу, так і про зростання довіри бізнес-спільноти до прокуратури як інституції, здатної реагувати на випадки неправомірного втручання в господарську діяльність.
– Скільки з цих заяв вже розглянуто? Які підсумки?
З загальної кількості заяв, поданих через портал “СтопТиск”, 169 повідомлень вже розглянуті органами прокуратури. За результатами перевірок у 36 випадках виявлено підстави для реагування та вжито заходів, це дало можливість оперативно відновити порушені права підприємців. У 8 кримінальних провадженнях забезпечено прийняття рішень у відповідності до ст. 284 КПК України.
У певних ситуаціях ми навіть отримували листи з подяками за виконану роботу, дописи в соціальних мережах. Це свідчить про важливість діяльності порталу “СтопТиск” для підприємництва.
В той же час у 133 випадках підстав для реагування не було встановлено. Це пояснюється в основному тим, що не підтвердилися наведені заявниками обставини або не виявлено ознак незаконного впливу. Інші повідомлення знаходяться в роботі – їх уважно перевіряють, щоб забезпечити об’єктивний і повний розгляд.
– Ви говорите про відновлення прав суб’єктів. Чи вийшло на практиці відновити їх майнові права, зокрема забезпечити повернення коштів, вилучених під час обшуків?
Так, завдяки вжитим діям власникам повернуто гроші, вилучені під час обшуків, у різних валютах на загальну суму, що в гривневому еквіваленті складає близько 32 млн грн. Крім того, заявникам повернуто сільськогосподарську техніку, обладнання для виробництва тютюнових виробів, комп’ютерну техніку, мобільні телефони, флеш-накопичувачі та інше.
– Чи перевіряються дії правоохоронців?
У 3 випадках внесено дані до ЄРДР за фактами можливих неправомірних дій працівників правоохоронних органів, хід досудового розслідування в яких знаходиться на контролі у керівників обласних прокуратур.
– На що саме найчастіше нарікає бізнес?
Аналіз звернень, надісланих через портал “СтопТиск”, свідчить про систематичні проблеми у взаємодії окремих правоохоронних органів з бізнесом, що вимагають посиленого прокурорського реагування. Найчастіше підприємці скаржаться на процесуальні порушення під час досудового розслідування, наприклад, при проведенні обшуків, невиконання судових рішень про повернення вилученого майна, безпідставне затягування досудового розслідування.
Прокуратура систематично контролює дотримання законності, забезпечує пропорційність заходів забезпечення кримінального провадження, вживає заходів щодо відновлення порушених прав та прискорення розслідувань. Також здійснюється нагляд за виконанням судових рішень.
– А який правоохоронний орган найчастіше стає об’єктом критики з боку бізнесу?
Більшість звернень стосується дій Національної поліції, БЕБ, СБУ, а також митних та податкових органів. Органи прокуратури посилюють контроль і реагують на кожний сигнал про неналежний нагляд, збільшуючи ефективність захисту прав бізнесу.
– Чи помітна якась залежність між напрямом, сферою діяльності чи розміром бізнесу – хто стикається з тиском найчастіше?
– Хоча офіційно не ведеться облік звернень за розміром чи галуззю бізнесу, аналіз існуючих кейсів дає можливість виявити певні закономірності. Найчастіше про тиск повідомляють представники середнього та великого бізнесу, що обумовлено значними фінансовими оборотами, наявністю активів, які можуть бути об’єктом арешту, а також підвищеною увагою з боку контролюючих органів. Особливо вразливими виявляються компанії у сферах агробізнесу, логістики, імпорту та експорту, фінансових послуг, виробництва, будівництва та торгівлі підакцизними товарами.
Органи прокуратури негайно реагують на кожний сигнал про порушення прав бізнесу і вживають всіх передбачених законом заходів для недопущення неправомірного втручання в діяльність підприємств.
– Про які найвідоміші кейси з тих кримінальних проваджень, які були закриті, ви можете розповісти?
– Серед найбільш гучних кримінальних проваджень, які були закриті після втручання органів прокуратури або перегляду матеріалів справи, можна згадати кейси щодо низки великих і середніх підприємств, в яких було встановлено відсутність складу злочину або належної доказової бази. Зокрема, це справи щодо ТОВ “Бахмачгазбудсервіс”, ТОВ “Миколай-плюс”, ТОВ “Шериф-Захист”, ПрАТ “Суха-Балка”, ФГ “Вереш”, ФГ “ДОБРОБУТ-БСГ”, ФОП “Петров”. У цих випадках після додаткової перевірки матеріалів досудових розслідувань було прийнято рішення про їх припинення, скасування арештів і повернення вилученого майна, що стало публічним прикладом ефективності механізму прокурорського реагування та відновлення прав суб’єктів господарювання.
– Чи намагаються, так би мовити, ті представники бізнесу, щодо яких є можливі підстави проводити розслідування, скористатися такою відкритістю з боку органів прокуратури з тим, щоб закрити справу без негативних для себе наслідків?
Так, на жаль, фіксуються випадки, коли деякі представники бізнесу намагаються використати відкритість органів прокуратури як спосіб вплинути на хід кримінального провадження або уникнути потенційної відповідальності. Такі звернення інколи мають на меті створення інформаційного впливу на слідство, затягування розгляду справи або дискредитацію законних дій правоохоронних органів.
Водночас позиція прокуратури залишається принциповою: реагування здійснюється виключно за наявності підтверджених фактів неправомірного впливу, а портал не розглядається як механізм звільнення від кримінальної відповідальності чи інструмент для закриття справ без правових підстав.
– Чи є якісь типові ознаки того, що справа сфабрикована, є штучною? Часто доводиться чути, що справи тягнуться роками без логічного завершення у вигляді судового розгляду та вироку.
– Тривалий розгляд кримінальних проваджень судами сам по собі не є ознакою того, що справа є сфабрикованою, штучною або необґрунтованою. Відповідно до кримінального процесуального законодавства України судовий розгляд має здійснюватися у розумні терміни. В той же час поняття “розумного терміну” є оціночним і залежить від складності справи, обсягу доказів, числа учасників процесу, необхідності проведення експертиз, допиту значної кількості свідків, а також поведінки сторін провадження.
На практиці тривалість судового розгляду часто обумовлена об’єктивними і процесуальними факторами, перш за все значним навантаженням на суди і складністю кримінальних проваджень.
Справді, є випадки, коли затягування судового розгляду пов’язане зі зловживанням процесуальними правами стороною захисту, що виражається у систематичному поданні безпідставних клопотань, ініціюванні повторних експертиз, неявці захисників або обвинувачених до суду, а також інших діях, спрямованих на затягування провадження.
Таким чином, сама по собі тривалість судового розгляду не може розглядатися як ознака сфабрикованості справи. Оцінка обґрунтованості кримінального провадження здійснюється насамперед на основі сукупності доказів, дотримання процесуальних гарантій та результатів судового розгляду, а не лише з урахуванням його тривалості.
– Як в цілому відреагували правоохоронні органи на ініціативу щодо ревізії справ на предмет виявлення впливу на бізнес, якщо говорити про непублічну сферу? Чи були перешкоди з боку слідчих органів? Можливо, зможете навести якісь конкретні приклади?
– Реакція всіх органів на ініціативу ревізії кримінальних проваджень на предмет можливого впливу на бізнес була конструктивною, робочою і орієнтованою на результат. Бюро економічної безпеки, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань і Національна поліція України забезпечили проведення внутрішнього аудиту відповідних проваджень з метою перевірки їх обґрунтованості, законності процесуальних рішень і дотримання прав суб’єктів господарювання.
За підсумками такої роботи закрито кримінальні провадження, в яких не було достатніх підстав для подальшого розслідування, а також вирішені питання щодо тимчасово вилученого майна та речових доказів. Водночас у провадженнях, що мали належну доказову базу, забезпечено їх передачу до суду.
Слідчі підрозділи додатково орієнтовані на застосування зважених, пропорційних і мінімально обтяжливих заходів забезпечення кримінального провадження, з урахуванням інтересів бізнесу та необхідності недопущення надмірного втручання в господарську діяльність. Прокуратура, в свою чергу, здійснює постійний процесуальний нагляд і контроль за дотриманням законності, що підвищує якість прийнятих рішень.