Медики інформують про обстановку в Ірані
Фото: EPA (для ілюстрації)
За відомостями лікарів і правозахисних організацій, які змогли налагодити зв’язок з зовнішнім світом через супутниковий інтернет Starlink, правоохоронні органи використовують смертельну зброю проти мітингувальників. У медичному висновку, наданому інформаційному агентству, йдеться, що з моменту початку заворушень за три тижні могло померти від 16,5 до 18 тис. осіб, і ще понад 330 тис. були травмовані. Переважна кількість потерпілих – молоді люди до 30 років.
Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї вперше визнав смерть “певної кількості” людей, переклавши відповідальність на самих учасників протестів, яких він назвав “інструментом США”. Проте медики вказують на небачений рівень агресії. За їхніми словами, стріляють по голові й тілу, застосовують автоматичну зброю, кулемети, також діють снайпери.
Окрему увагу у звіті приділено кількості пошкоджень очей. Лише в клініці Noor в Тегерані зафіксовано 7 тис. випадків пошкодження очей. Очевидці повідомляють, що лише за одну ніч у столиці провели понад 800 операцій з видалення очей через попадання дробу. У лікарнях реєструють тисячі випадків сліпоти в результаті пострілів дробом і кулями.
Лікар Амір Параста, ірансько-німецький хірург і медичний керівник Munich MED, який координував збір даних, наголосив на зміні стратегії силовиків. Якщо під час заворушень 2022 року влада використовувала в основному гумові кулі й рушниці, то зараз проти натовпу використовують зброю військового типу.
“Це абсолютно новий рівень брутальності. Я розмовляв із десятками лікарів на місцях, і вони дійсно вражені й плачуть”, – поділився Параста.
Очевидці та іранці, які покинули країну, повідомляють про тіла, які потайки вивозять в інші міста, про вимагання грошей у родин загиблих і про арешти поранених прямо в лікарнях. З їхніх слів, силовики блокують переливання крові, а людей із кульовими ранами затримують на вулицях і контрольно-пропускних пунктах.
Аналітики вважають: стверджувати, що режим скоро паде, зарано, але масштаб насильства і глибина кризи вказують на неминучість значних змін в Ірані.
Контекст
Масштабні антиурядові акції протесту почалися в Ірані 28 грудня 2025 року на тлі економічних труднощів у країні. Аятола Ірану Хаменеї називав протестувальників “заколотниками” і закликав до придушення акцій протесту. Між демонстрантами та правоохоронцями сталися зіткнення, які, як писало Reuters, стали найбільш кровопролитними за останні три роки.
10 січня армія Ірану заявила про готовність долучитися до придушення протестів у державі. Генпрокурор Ірану погрожував стратою учасникам акцій протесту. Того самого дня Трамп заявив, що США готові надати допомогу Ірану. 13 січня президент США повідомив, що “допомога вже в дорозі”.
15 січня ЗМІ, зокрема Agence France-Presse, повідомили, що відмовитися від нападу на Іран Трампа вмовили уряди Саудівської Аравії, Катару й Оману. 16 січня Трамп запевнив, що він “сам себе переконав” відмовитися від удару по Ірану, а не арабські країни та Ізраїль.
WSJ писала, що в Ірані різко скоротилися антиурядові акції протесту через жорстоке поводження влади з учасниками протестів. Британський політик Білл Раммел 16 січня заявив, що влада Ірану, ймовірно, застосувала “токсичні хімікати” для придушення демонстрацій у державі.