Акції протесту супроти правління Ірану не вщухають із грудня 2025 року
Фото: EPA (архів)
У разі, якщо в Ірані відбудеться звалення режиму аятоли Хаменеї, то це “змінить світову геополітичну ситуацію”, енергетичні ринки і здатне спричинити “масштабний хаос”, вважають автори.
Вони наголошують, що режим Хаменеї вже неодноразово стикався з протестами, однак поточні, що розпочалися у грудні 2025 року, з урахуванням усього, стають усе масовішими, незважаючи на залякування з боку влади і репресії, і залучають “сотні тисяч людей” у десятках міст.
Bloomberg акцентує, що іранських протестувальників підтримує президент США Дональд Трамп, за розпорядженням якого заарештували лідера Венесуели Ніколаса Мадуро, і який неодноразово погрожував нападом на Іран. ЗМІ припускає, що очільник Білого дому дає зрозуміти, що “Америка знову взялася за зміну режимів”.
На тлі погроз Трампа на адресу Ірану вартість нафти марки Brent збільшилася більш ніж на 5%, перевищивши $63 за барель, пише видання. Воно пояснило, що інвестори врахували ймовірність зривів у постачанні нафти з держави, яка є четвертим за величиною виробником нафти в ОПЕК.
Якщо влада в Ірані буде повалена, це стане другим “ударом” для нелегітимного президента Росії Володимира Путіна після звалення Мадуро у Венесуелі та Башара Асада в Сирії, ще двох союзників Кремля, підкреслює Bloomberg.
За його спостереженнями, адміністрація Трампа після успішної спецоперації у Венесуелі перебуває “у піднесеному настрої”, і очільник Білого дому “цілком здатен піддатися спокусі” і, попри ризики, спробувати скинути правління Ірану, яке вже 45 років ворогує із США та Ізраїлем.
ЗМІ нагадало, що звалення давнього ворога США Саддама Хусейна в Іраку спровокувало “хаос і тероризм”, які забрали сотні тисяч життів і завдали “трильйони доларів збитків”. Саме такий розвиток подій у разі падіння режиму аятоли в Ірані непокоїть лідерів держав Перської затоки: Саудівської Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратів і Катару.
Фантом “арабської весни”, коли “диктатори падали по всьому регіону, а потім відбувався хаос”, як і раніше, “висить у повітрі”, ідеться в матеріалі.
Його автори вказують, що протягом останніх двох років Ісламська Республіка Іран “значно ослабла” через стагнацію економіки, “нестримну інфляцію” та ізраїльські атаки як по самому Ірану, так і по його ставлениках у регіоні; проте Іран має “великий і сучасний арсенал” балістичних ракет, здатних вражати цілі по всьому Близькому Сходу.
Опитані журналістами експерти висловлюють думку, що хаос в Ірані може стати “найгіршим результатом” для Туреччини та Пакистану, оскільки для деяких держав “краще мати справу зі знайомим лихом, ніж із повним хаосом чи невідомою, чужою їм структурою влади”.
Також експерти прогнозують, що можливі удари по Ірану Сполучених Штатів та Ізраїлю можуть зміцнити владу в Ірані та знизити привабливість протестного руху, як це фіксували у червні 2025 року після ізраїльського й американського обстрілів.
Аналітикиня з питань Близького Сходу Діна Есфандіарі висловила думку, що Ісламська Республіка Іран може не зберегтися в нинішньому вигляді вже до кінця 2026 року.
Найімовірніший сценарій, за її словами, – або зміна керівництва країни (яке великою мірою збереже наявну систему), або переворот із боку Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), що призведе до більших соціальних свобод (КВІР керують генерали, а не священнослужителі), але меншої політичної свободи і войовничішої зовнішньої політики.
Згідно зі словами Есфандіарі, шанси на революцію в Ірані “досить низькі”, оскільки іранці бояться хаосу, який вони спостерігали в Іраку й Сирії.
Контекст
Масові антиурядові протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року на тлі економічних труднощів у державі. Хаменеї назвав протестувальників “заколотниками” і закликав до придушення демонстрацій.
Між протестувальниками та правоохоронцями виникли зіткнення, які, як пише Reuters, стали найкривавішими протягом останніх трьох років. За інформацією ЗМІ, озвученою 12 січня, загинуло 490 протестувальників і 48 працівників сил безпеки. Офіційні особи Ірану не надають даних про кількість жертв.
2 січня Трамп пригрозив втрутитися в разі придушення мирних протестів в Ірані.
10 січня армія Ірану заявила про готовність долучитися до придушення протестів у країні. Генпрокурор Ірану погрожував стратою учасникам протестів. Цього самого дня Трамп заявив, що США готові прийти на допомогу Ірану. Сенатор Конгресу США від Республіканської партії Ліндсі Грем зазначив, що американська допомога “вже в дорозі”.
WSJ писала, що США обговорюють ймовірний удар по Ірану. У відповідь спікер парламенту Ірану Мохаммад-Багер Галібаф назвав Ізраїль та військові й судноплавні об’єкти США “легітимними цілями” в разі американського нападу.