Профільний заступник Міністра розвитку громад Сергій Деркач не зважає на інформацію щодо кандидата на посаду голови Державіаслужби Ігоря Зелінського. Медійні розслідування вказують на ймовірну загрозу нацбезпеці через його колишню діяльність.
Відповідний заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач не бере до уваги відомості, які, за даними медійних розслідувань, вказують на те, що колишня діяльність претендента на голову Державіаслужби Ігоря Зелінського на чільних посадах в даному органі могла нанести збитки національній безпеці та систематично руйнувати транспортну авіацію країни, пише УНН.
Претендент на посаду очільника Державіаслужби
У грудні минулого року стало відомо, що Кабінет міністрів України розглядає Ігоря Зелінського як ключового кандидата на пост керівника Державіаслужби. Раніше він обіймав посаду заступника очільника цього авіаційного регулятора і був звільнений у лютому минулого року за ініціативою віцепрем’єра Олексія Кулеби.
Як повідомляв УНН раніше, представники українського авіаційного ринку характеризують час роботи Зелінського на посаді заступника очільника Державіаслужби (2020–2025 роки), як період системного та навмисного нищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі значилося понад 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилось лише два, та й вони не придатні до польотів.
Фахівці зазначають, що саме за рішеннями колишнього керівництва Державіаслужби (очільника регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці літаки були виключені з українського реєстру і по суті перейшли під контроль Росії. У цей час також були прийняті регуляторні рішення, спрямовані на створення штучних перешкод для використання Іл-76 в Україні, що безсумнівно є підривом обороноздатності країни.
Крім цього, ще з 1990-х років можна було експлуатувати літаки Іл-76МД без зайвої паперової роботи з їх переоформлення між різними установами, у тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обов’язки очільника Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для застосування транспортних літаків в інтересах України.
Проте вже через пів року, в грудні, він змінив думку, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. В результаті використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковано. Крім того, це рішення призвело до простою літаків та додаткових витрат з бюджету на їх утримання, що є матеріальною шкодою для держави.
Слід зазначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення Росії на Донбас Україна ввела санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка взаємодія з цим російським підприємством заборонена.
Незважаючи на це, Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду придатності літаків до польотів на основі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він узаконив застосування документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками фахівців, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів прибутку.
Більш того, Зелінський не взяв до уваги той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до військово-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
На думку юриста Дмитра Касьяненка, виявлені журналістами факти свідчать про необхідність проведення розслідування правоохоронними органами.
“Регулятор не має права видавати дозвільні документи, сертифікати чи інші акти, якщо їх підставою є рішення або висновки російських компаній, що перебувають під санкціями. Санкційний режим означає повну заборону будь-якої прямої чи опосередкованої співпраці, у тому числі через документи, експертизи або “технічні обґрунтування”. Видача дозволу в такій ситуації фактично легалізує вплив підсанкційного суб’єкта через державний орган України. Якщо такі дозволи видані, це дає підстави говорити про обхід санкцій і продовження фактичної взаємодії з рф”, – пояснив адвокат www.kasyanenko.com.ua Дмитро Касьяненко.
Згідно з його словами, дії колишніх посадових осіб Державіаслужби можуть кваліфікуватись за ст. 111-2 КК України (пособництво державі-агресору), якщо буде виявлено намір та реальна допомога країні агресору, ст. 364 КК України (зловживання владою), за умови що рішення приймалось всупереч інтересам Державіаслужби, ст. 367 КК України (службова недбалість), якщо посадові особи “не перевірили” санкційні обмеження та процедури.
Ігнорування очевидного
Відповідаючи на питання про те, чому Зелінського обрали кандидатом на посаду очільника Державіаслужби, відповідний заступник міністра Сергій Деркач пояснив журналістам, що шукали найкращого претендента.
“…Ми сьогодні якраз опрацьовуємо всі кадрові рішення, щоб знайти найкращих кандидатів, які в нас мають досвід взагалі роботи в авіації, для того, щоб ми прийняли найкращі кадрові рішення”, – пояснив він, додавши, що з самим призначенням далі визначатиметься вже Уряд.
Тож стає зрозумілим, що навіть після публічного обговорення Сергій Деркач продовжує не зважати на колишню діяльність Зелінського в Державіаслужбі, яка очевидно завдала великої шкоди обороноздатності нашої країни.
Той факт, що кандидатуру Зелінського просуває особисто шеф Деркача – віцепрем’єр Олексій Кулеба дає можливість зробити висновки, що порушення й надалі не братимуться до уваги.
Цікаво, що до роботи в міністерстві Сергій Деркач обіймав керівні посади в Національному агентстві з питань запобігання корупції, зокрема був заступником керівника апарату та очолював департамент запобігання і виявлення корупції. Саме цей досвід, за логікою державного управління, мав би допомогти йому реагувати на ризики, що напряму стосуються нацбезпеки та обороноздатності та швидко розрізняти лобізм “своїх” від реальних спроб знайти хорошого керівника авіаційного регулятора.
Проте, у випадку з Ігорем Зелінським цього не відбулося. Незважаючи на оприлюднені журналістські матеріали, які ставлять під сумнів рішення та дії посадовця у час його роботи в Державіаслужбі, відповідний заступник міністра не ініціював ані службових перевірок, ані розслідувань.
Варто зазначити, УНН звернувся із запитом щодо спроб призначити Зелінського на посаду очільника Державіаслужби до прем’єр-міністра Юлії Свириденко, але його перенаправили у Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Відповіді редакція поки не отримала.
Крім того, УНН декілька разів звертався за коментарем до самого Зелінського, проте відповіді на запитання ми так і не отримали.