У лабораторії в Іркутську (Сибір, Росія) померла працівниця, яка захворіла невдовзі після початку невідомої недуги. Попри циркулюючі в медіа повідомлення про підозру на чуму, російський орган із захисту прав споживачів заявив, що причиною хвороби стала пневмонія невстановленої етіології. Всесвітня організація охорони здоров’я також зазначила, що офіційну причину смерті ще не підтверджено. Таким чином, чума залишається лише можливою версією.
Це трагічна смерть і важливе розслідування, але це аж ніяк не привід для паніки чи заяв про повернення “Чорної смерті”. Завдяки доступності лікування, швидкій діагностиці та відстеженню контактів, нині чума становить зовсім інший рівень загрози.
Чому виникла підозра на чуму?
Наразі невідома точна причина смерті лаборантки. Однак, оскільки в інституті, де вона працювала, вивчають бактерії чуми, органи охорони здоров’я слушно розглядають чуму як можливу причину захворювання.
Перенесена нею хвороба – форма пневмонії, що призвела до смерті за кілька днів від початку зараження – також нагадує симптоми легеневої чуми. Ця форма вражає легені, зазвичай після вдихання бактерій, і хвороба може розвинутися протягом одного-двох днів. Симптоми включають лихоманку, кашель, задишку і часто криваву мокротиння (слиз, що відкашлюється з легень).
Проте багато інших інфекцій, що спричиняють пневмонію, можуть мати подібні прояви. Розрізнити їх можуть лише лабораторні тести. Органи охорони здоров’я зазвичай класифікують випадки чуми як підозрювані, ймовірні або підтверджені, тому “підозрюваний” є звичайною класифікацією на цій ранній стадії.
Що могло статися?
Ми ще не знаємо, як саме захворіла працівниця лабораторії, і спекуляції нікому не допоможуть. Офіційні особи заперечили ранні повідомлення ЗМІ про розбиту пробірку.
Можна стверджувати, що внутрішньолабораторні інфекції трапляються рідко, але є добре документованими, і зазвичай вони мають певні закономірності. Останній задокументований випадок лабораторного зараження чумою стався в Чикаго у 2009 році. Як і у випадку в Росії, дослідниця померла протягом кількох днів після початку хвороби. У її випадку було підтверджено наявність Yersinia pestis, бактерії, що спричиняє чуму, але слідчі не змогли встановити, як вона заразилася. Можливо, буде так само важко встановити, як заразилася працівниця лабораторії в Росії, якщо чуму буде підтверджено.
Для респіраторних патогенів, таких як легенева чума, існує багато потенційних шляхів передачі в лабораторії. Основний ризик – вдихання дрібних крапель, що можуть виділитися під час розбиття пробірки, розлиття зразка або поводження з культурою поза стандартними протоколами біобезпеки. Інші шляхи – уколи голкою та потрапляння в очі.
Чуму спричиняє бактерія Yersinia pestis. MohamadOuaidat/ Shutterstock
Лабораторії, що працюють з небезпечними патогенами, використовують спеціально розроблені приміщення, захисне обладнання та суворі протоколи безпеки. Хоча ці заходи допомагають зменшити ризик нещасних випадків, вони ніколи не можуть усунути його повністю.
Що робиться зараз?
Влада ідентифікувала майже 200 осіб, які контактували з працівницею лабораторії з моменту її захворювання. Наразі вони перебувають під медичним наглядом як запобіжний захід.
Ізоляція – це добре розроблений протокол, який використовується під час багатьох спалахів інфекційних захворювань. Він передбачає ізоляцію та лікування випадків, виявлення та спостереження за близькими контактами, пропонування профілактичних антибіотиків за потреби та карантин, якщо це необхідно.
Швидке спостереження за контактами дозволяє оперативно ізолювати та лікувати будь-кого, хто захворіє. Це також захищає людей незалежно від того, якою виявиться причина хвороби.
Чи відрізняється сучасна чума від “Чорної смерті”?
Коли ми думаємо про чуму, ми зазвичай згадуємо “Чорну смерть” – кошмарних лікарів чуми в моторошних масках і безпорадних середньовічних людей, що страждають від болючих пухлин. “Чорна смерть” забрала мільйони життів по всьому світу, але сучасна ситуація кардинально відрізняється. Ми маємо доступ до антибіотиків, лабораторних тестів та надійних систем нагляду, що роблять чуму набагато меншою загрозою для громадського здоров’я, ніж у середньовіччі.
Чума досі поширена там, де люди тісно контактують з тваринами, що є переносниками бліх. Кращі житлові умови, санітарія та боротьба з гризунами зменшують наш контакт з інфікованими чумою блохами, а отже, знижують ризик укусів та зараження бубонною чумою.
У місцях, де чума зустрічається природним шляхом, хороша гігієна та обережне поводження з хворими, мертвими або дикими тваринами, що полюють, також знижують ризик зараження.
Випадки бубонної чуми поодинокі, і вона рідко передається від людини до людини. Зазвичай у світі реєструються кілька сотень випадків на рік, переважно на Мадагаскарі та в Демократичній Республіці Конго, хоча останніми роками випадки регулярно повідомляються в США, Китаї, Монголії та Перу.
Легенева чума набагато менш поширена. Вона розвивається, коли бактерії вдихаються, або коли невилікувана бубонна чума поширюється на легені. Вона може передаватися від людини до людини, але це зазвичай вимагає тісного контакту з уже хворою особою.
Відсоток пацієнтів, які помирають від чуми, залежить від того, чи було розпочато лікування вчасно. Без лікування бубонна чума призводить до смерті приблизно 30-60% пацієнтів. Нелікована легенева чума, однак, є смертельною майже для 100% тих, хто нею захворів.
Важливо, що чума ефективно лікується антибіотиками, які широко доступні. Останні огляди показали, що при своєчасному лікуванні лише близько одного з шести людей, які захворіли на бубонну або легеневу чуму, помирають від інфекції.
Проте критично важливо рано розпізнати ознаки чуми. Початкові симптоми легеневої чуми, такі як лихоманка, головний біль, слабкість і кашель, схожі на багато інших захворювань. Більшість лікарів за межами ендемічних регіонів ніколи не бачили такого випадку, не кажучи вже про те, щоб запідозрити його. Мінімізація затримки між зараженням, підозрою та лікуванням є ключовою. Ось чому важливі обізнаність та швидка діагностика, особливо для тих, хто міг бути підданий впливу.
Ризик для громадськості від цього одного підозрюваного випадку в Сибіру є дуже низьким, як у Росії, так і за її межами. Зараз важливо, чи захворіють хтось із тих, хто перебуває під наглядом, чи підтвердять лабораторні результати наявність чуми, і чи встановить розслідування, як заразилася працівниця лабораторії.
- Інфекційні захворювання
- Бактерії
- Бубонна чума
- Легенева чума
Джозефін Бурнер, Університет Квін Мері у Лондоні
Автор
Постдокторський науковий співробітник, Факультет медицини та стоматології, Університет Квін Мері у Лондоні
Заява про розкриття інформації
Джозефін Бурнер не працює, не консультує, не володіє акціями чи не отримує фінансування від будь-якої компанії чи організації, яка б виграла від цієї статті, і не розкривала жодної релевантної афілійованості, окрім своєї академічної посади.
Партнери
Університет Квін Мері у Лондоні надає фінансування як член The Conversation UK.
Переглянути всіх партнерів
DOI
https://doi.org/10.64628/AB.3qjpwandy
За матеріалами: theconversation.com