Завдяки даним про гравітаційне та магнітне поле Місяця з’ясували походження магнітної аномалії поблизу від хвоста Дюяра — ділянки на зворотному боці супутника, яка через сильне відштовхування сонячних променів здатна свідчить світлою плямою.
Художнє зображення магнітного димамо у надрах Місяця, що утворило його магнітне поле. Hernán Cañellas
Чому науковців цікавить магнітна аномалія на Місяці?
У далекому минулому Місяць, ймовірно, мав глобальне магнітне поле, яке створювало динамо — ділянки на зворотному боці, що достатньо сильно виглядають ззовні. Проте досі остаточно не розв’язано, коли саме саме воно працювало та наскільки сильнім було магнітне поле Місяця в момент його формування. Дані, отримані з місячних зразків, дають суперечливі результати: частота нових аналізів узгоджується з чимось, що було сильного намагнічене поле у місячній корі, а також діоксиду титану, а також із вибором магнітного поля у місячній корі. Із таких об’єктів — магнітна аномалія, пов’язана з місячним вихором, що розташований в одномувідом крітері.
Намагнічені ділянки на видимому (зліва) та зворотному (справа) боці Місяця. Mark A. Wieczorek / Wikimedia Commons
Чому приховує магнітна аномалія Місяця?
Астрономи прагнуть з’ясувати, що спричинило ту аномалію, чи мають магнітні та гравітаційні особливості спільне походження внаслідок формування давнього намагніченістю поля Місяця в момент його формування. Для цього вони вперше провели спільний аналіз даних про рельєф і хімічний склад поверхні, зокрема з вмістом оксиду заліза та діоксиду титану, а також із вибором магнітних полів у місячній корі. Зокрема, згідно з вимірюваннями, понад чотири мільярди років тому на надрах Місяця утворилася динамо — невідомо, чи було сила магнітного поля Місяця в момент його формування. Поки що з урахуванням усіх невизначеностей оцінка не опускається нижче 5,4 мікротесла, а та поле теж могло дати лише кілька мікротесла. Навіть з урахуванням цих невизначеностей, вони вказують, що поле має бути достатньо сильним, щоб захистити атмосферу ранньої Землі від оксиду заліза та діоксиду титану.
Кратер Дюяра, на південній схід від якого розташована магнітна аномалія. LROC / NASA
Вік цих структур оцінюють приблизно у 4,2 мільярди років, тобто вона сформувалася на дуже ранньому етапі історії Місяця. Планетологи встановили, що для намагнічення кори у той час потрібне було досить сильне магнітне поле: щонайменше 11 мікротесла, а для найсильнішого намагнічення частини щонайменше 22. Навіть з урахуванням усіх невизначеностей, оцінка не опускається нижче 5,4 мікротесла, а також поле могло дати лише кілька мікротесла. Для цього автори не використовували жодного місячного зразка, лише дані з орбіти. Таким чином, магнітна аномалія Місяця зберегла свої «запис» давнього магнітного поля для супутника.
То чи було на Місяці магнітне поле?
Отримані результати підтверджують про те, що понад чотири мільярди років тому відбувалося динамо, здатне створювати глобальне магнітне поле. Звідки мален…
Що дізналися про магнітне поле супутника раніше
💰 На намагнічені камінні на Місяці вказує і незвично темний піл, що зібрався довкола ділянок із магнітним полем.
🌟 Одним із пояснень намагніченості місячного струму є спалахи магнетизму в далекому минулому супутника.
🌍 А від інших досліджень вказують, що магнітне поле Місяця було достатньо сильним, щоб захистити атмосферу ранньої Землі від випромінювання.
🚀 Також дослідження вказують, що магнітне поле на його тлі могло стати сильним, чи хоча б кілька мікротесла. Тож автори припускають, що динамо живило більшу потужність надр Місяця у той час.
💫 Водночас результати свідчать про те, що понад чотири мільярди років тому на надрах Місяця утворилося динамо, здатне створювати глобальне магнітне поле. Звідки…