У національному парку “Подільські Товтри” планують збудувати ВЕС. Висновку з оцінки впливу на довкілля ще немає, однак на території вже ведуться роботи, які представники проєкту називають “благоустроєм”
У Чемеровецькій громаді на Хмельниччині ТОВ “Еко Вінд Товтри” готує проєкт будівництва вітроелектростанції потужністю до 10 МВт. Ініціатива передбачає встановлення двох вітроенергетичних установок, спорудження власної трансформаторної підстанції та прокладання необхідних ліній електропередач.
Проте навколо діяльності розгортається екологічний конфлікт, адже майданчики під вітряки планують розмістити безпосередньо в межах національного природного парку “Подільські Товтри”.
Слід зазначити, що нацпарк “Подільські Товтри” має високий статус — з 2008 року він входить до списку семи природних чудес України, а з 2017 року окремі його ділянки занесені до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Водночас Українська природоохоронна група заявляє про занепокоєння через розгортання робіт на ділянках майбутнього будівництва. За даними організації, важка техніка працює там уже кілька місяців, хоча офіційна процедура оцінки впливу на довкілля ще не завершена і остаточного висновку наразі немає. Цю інформацію також підтверджують супутникові знімки.
Факти проведення робіт офіційно підтверджує і Державна інспекція архітектури та містобудування. У відповіді на запит Української природоохоронної групи відомство повідомило, що в реєстрі будівельної діяльності за земельними ділянками наявні зареєстровані повідомлення про початок виконання підготовчих робіт від 30 березня.
Чому важливий статус Смарагдової мережі
“Подільські Товтри” мають не лише статус національного природного парку, а й входять до Смарагдової мережі — системи природоохоронних територій, створеної в межах Бернської конвенції. Її мета — збереження видів і природних оселищ, які мають європейське природоохоронне значення.
За словами природоохоронця Української природоохоронної групи Олексія Василюка, статус Смарагдової мережі може мати практичні наслідки для реалізації інфраструктурних проєктів на таких територіях.
Він наводить як приклад ситуацію з полониною Боржава на Закарпатті. За словами Василюка, ця територія не є заповідним об’єктом, однак має статус території Смарагдової мережі. Під час судового розгляду щодо планів будівництва вітроелектростанції на полонині положення Бернської конвенції стали одним із аргументів щодо зобов’язань України зі збереження цієї території.
За його словами, Україна також має низку справ, пов’язаних із можливим пошкодженням територій Смарагдової мережі. Василюк говорить про близько 186–187 справ щодо різних країн і дев’ять випадків, які стосуються України протягом останніх кількох років.
“Ти просиш міжнародний статус території, бо ти її вважаєш цінною, кажеш я буду охороняти, а потім сам, як держава, затоплюєш водосховищем його, наприклад”, — сказав він.
Що може змінитися для природи
У матеріалах ОВД зазначено, що під час польових досліджень на території проєкту виявили 143 таксони судинних рослин і мохоподібних. Також тут зафіксували фрагменти природного оселища E1.2 — багаторічних кальцефітних трав’яних і степових угруповань, які мають значення для Смарагдової мережі.
У документах зазначено, що стан цього оселища наразі є незадовільним. Серед причин називають побутове сміття, заростання чагарниками та поширення інвазійних видів рослин.
Окреме питання — кажани та птахи. Під час досліджень зафіксували сім видів кажанів, зокрема вечірницю руду та кілька видів нетопирів. У матеріалах ОВД зазначено, що територія може використовуватися як міграційний коридор для кажанів, а найбільша активність спостерігається навесні та восени.
Серед птахів, які пролітають через район майбутньої ВЕС, у документах названі білий лелека, осоїд, чорний шуліка, лучний лунь та звичайна боривітерка. Для частини видів вітрові турбіни можуть створювати ризик зіткнення.
Природоохоронець Петро Тєстов звертає увагу саме на розташування “Подільських Товтр” та проходження через територію парку міграційних шляхів.
За його словами, під час вибору місця для вітроелектростанції варто враховувати не лише формальний статус земельної ділянки, а й особливості природних територій навколо неї.
“Через парк, так як він знаходиться в долині Дністра і його приток, проходять міграційні шляхи птахів. І тому тут питання, що взагалі національні парки краще не будувати, але якщо вже будувати, то будувати на полях, подалі від міграційних коридорів, подалі від долин річок”, — зазначив природоохоронець.
Закритий розгляд проєкту керівництвом нацпарку
Попри виявлені серйозні екологічні ризики, Бюро Науково-технічної ради нацпарку погодило проєкт, але висунуло низку вимог. Серед них — фінансування довгострокової програми управління лучно-степовим комплексом, ліквідація стихійних сміттєзвалищ, проведення регульованого сінокосіння та запровадження алгоритмів адаптивного управління, що включає примусове вимкнення турбін у періоди сезонних міграцій птахів і кажанів.
Водночас, Петро Тєстов ставить питання про те, як проєкт розглядався на рівні самого національного парку. Тєстов є членом Науково-технічної ради НПП і каже, що, на його думку, питання мало розглядатися всією радою.
“Я є членом Науково-технічної ради національного парку, і таке питання мало би на національному парку розглядати Науково-технічна рада. Але, наприклад, це було розглянуто тільки бюро Національного природного парку. Тобто розглядаоа менша група, а не повна рада”, — розповів він.
“Благоустрій” замість відповіді про роботи
Однак природоохоронців цікавило не лише те, які заходи передбачені після будівництва, а й те, що вже відбувається на території майбутньої ВЕС.
Під час громадських слухань Тєстов, за його словами, запитував представників проєкту, яка саме рослинність була безпосередньо на місцях, де планують облаштувати фундаменти вітротурбін. Чіткої відповіді, стверджує він, не прозвучало.
Натомість роботи на території пояснювали як “благоустрій” та підготовчі роботи. Представники проєкту, за словами природоохоронця, посилалися на те, що власники земельних ділянок мають право проводити на них благоустрій.
“На слуханнях слово “благоустрій” вживалося неодноразово”, — зазначив Тєстов.
В Українській природоохоронній групі вважають, що така ситуація створює проблему для самої процедури оцінки впливу на довкілля, адже якщо рослинність на місцях майбутнього будівництва вже знищена, оцінити її фактичний стан до початку робіт стає складніше.
Про ТОВ “Еко Вінд Товтри”
ТОВ “Еко Вінд Товтри” зареєстрували у 2024 році. Спочатку компанія належала Сергію Добровольському. А наприкінці 2025 року структура власності змінилася й до складу засновників увійшов Ігор Надворний.
Наразі 50% “Еко Вінд Товтри” належить Ігорю Надворному, 45% — Андрію Берднику, ще 5% — Дмитру Борболюку.
За даними YouControl, Надворний є власником низки енергетичних компаній на Хмельниччині. Зокрема, одна з них – ТОВ “Лісові Гребенці ВЕС”, яка також планує будувати ВЕС на території Лісовогринівецької громади.
Паралелі із забудовою ВЕС на полонині Руна
Схожа ситуація вже виникала під час будівництва ВЕС на полонині Руна в Закарпатській області. Там забудовник УК “Вітропарки України” також почав зводити фундаменти вітряків до завершення необхідних екологічних процедур, а роботи обґрунтовував тим, що фундамент є окремим об’єктом будівництва, а не частиною вітроелектростанції.
Спочатку Держекоінспекція не визнала такі роботи порушенням, пославшись на документи забудовника. Однак у квітні ДІАМ змінила підхід і підтвердила, що будівництво фундаментів окремо від усього комплексу ВЕС є порушенням законодавства. Представниця міністерства розвитку громад та територій також заявила, що фундамент не може функціонувати окремо від обладнання, для якого його споруджують.
Війна перенесла будівництво ВЕС у високогір’я: як бізнес-інтереси ексрегіоналів нищать екосистеми Карпат
На цьому тлі природоохоронці звертають увагу на схожість із ситуацією в “Подільських Товтрах”, де підготовчі роботи на майданчиках майбутньої ВЕС також почалися до завершення процедури ОВД.