Три самі африканські дикі пси (гієнові собаки) пройшли 2300 кілометрів від свого зграї у пошуках партнера, знайшовши аж на території Мозамбіку та повернувшись назад у людській пастці. Після цього науковці зафіксували 11 молодих особин цього виду, які відділялися від своєї зграї на велику відстань, і що найменше двоє з них потрапили у пастку на шляху к територiї з високою щільністю населення.
Африканський дикий пес у Південноафриканській Республіці. AfricanConservation / Wikimedia Commons
Чому африканські дикі пси не шукають партнера у своїй зграї?
У групах африканських диких псів, або гієновидних собак (Lycaon pictus), зазвичай розмножується тільки одна домінантна пара, а особини віком 2-3 роки або стають підлеглими, або відділяються від зграї, щоб знайти собі нову групу, де будуть вільні та неспоріднені з ними партнери. За п’ять років спостереження за африканськими дикими собаками на національних парках Мозамбіку науковці зафіксували переселення чотирьох груп африканських диких псів на великі відстані, яка у сумі складала 9863 кілометрів — це вдвічі довше за трасу, що перетинає країну на захід.
Попри тривалу міграцію трьох груп африканських диких псів після загибелі самій, чотири з них зустріли двох самців із групи зустрілися з самцями із зграї Касвету, але осіли в їхній місті. Під час тварин надзвичайно вразливі до людських пасток, адже не навчуються їх уникати, навіть якщо їм вдалося ззівіткі втекти.
- Окрім людського таїрозу, розміром якого виводити дитинчат шкодити і глобальне потепління, адже тварини почнуть народжувати дитинчат пізніше.