Як експерти з питань голоду, конфліктів та гуманітарних криз, ми стурбовані серйозним ризиком для регіону у другій половині 2026 року та наступному році. Це зумовлено низкою взаємопов’язаних тенденцій, зокрема впливом Ель-Ніньйо, зростанням цін на продовольство та добрива через війну в Ірані, внутрішніми конфліктами та іншими локальними чинниками. Ми побоюємося, що наслідки можуть бути катастрофічними.
Конфлікти за межами регіону також ускладнюють ситуацію. Війна в Ірані вже призвела до значного зростання транспортних витрат і вартості продовольства в короткостроковій перспективі. Однак, що ще більш тривожно, це дефіцит добрив, спричинений війною, який, як очікується, призведе до зниження врожайності пізніше цього року. Якщо це станеться, ціни на продовольство залишатимуться високими ще довго після закінчення активних бойових дій.
Рогу Африки подвійно постраждає від дефіциту добрив: місцеве виробництво буде скорочено, а світові ціни на продовольство зростуть. Цей дефіцит зачіпає регіональні райони-надлишки, які зазвичай допомагають зрівняти доступність і ціни в районах, що не виробляють достатньо для власного споживання. Наслідки Ель-Ніньйо в поєднанні з високими витратами на добрива, ймовірно, зменшать можливості для сільськогосподарських робіт, одночасно збільшивши витрати на продукти харчування для найбідніших верств населення.
Руйнівний удар по гуманітарній допомозі
Зокрема, закриття USAID та значне скорочення витрат на іноземну допомогу — не тільки з боку США, але й більшості західних країн — підірвало потужність міжнародної системи реагувати на серйозні шоки. У поєднанні з довгостроковими політичними та управлінськими викликами у Східній Африці, ця сукупність наявних і прогнозованих чинників у Рогу Африки загрожує подальшим переміщенням населення та зростанням смертності.
Місцеві зусилля вирішують проблему
Першими, хто реагує на будь-яку кризу, зазвичай є родичі, сусіди та місцеві групи взаємодопомоги. Після краху міжнародної системи допомоги рік тому, зусилля місцевих громад та організацій значно активізувалися та стали ефективними. Ці місцеві ініціативи взаємодопомоги зазвичай самокеровані та фінансуються за рахунок власних мереж та грошових переказів діаспори. Але враховуючи масштаби бюджетних скорочень у формальній системі гуманітарного реагування, ці місцеві ініціативи можуть отримати кращу підтримку за рахунок додаткового фінансування. Нещодавно з’явилося кілька посередницьких організацій для підтримки цих зусиль.
Однак, по суті, найбільш тривожним чинником, що стоїть за цією полікризою, є насильницькі конфлікти — війни в цьому регіоні та за його межами. На додаток до наслідків конфліктів в Україні та на Близькому Сході, громадянські війни та триваючі повстанські рухи в Судані, Південному Судані, Ефіопії та Сомалі тривають роками, а в деяких випадках залучають більше країн — безпосередньо через фінансову підтримку та продаж зброї, або опосередковано через політичну підтримку.
Сукупність так багатьох потенційних небезпек має всі ознаки відомої “ідеальної бурі”. Це не тільки зруйнує доступ людей до достатнього харчування, але й вплине на захист цивільного населення, доступ та мобільність. Без негайних превентивних заходів, неминуча полікриза матиме широкомасштабні наслідки для основних послуг охорони здоров’я, харчування та водопостачання — і потенціал масової смертності та переміщення населення.
- Африка
- Ріг Африки
- Голод
- Сомалі
- Уганда
- Ефіопія
- Судан
- Східна Африка
- Ель-Ніньйо
- Еритрея
- Джибуті
- Ель-Ніньйо посуха