Класичним прикладом є Інгвар Кампрад, засновник IKEA. Шведи цінували його за те, що він їздив на старому Volvo, спілкувався з персоналом магазинів на робочих місцях і щороку особисто роздавав різдвяні подарунки. Така (можливо, стратегічна) демонстрація простоти дозволяла громадськості не надто замислюватися над фактом, що Кампрад був одним із найбагатших людей світу і переїхав до Швейцарії, аби уникнути високих шведських податків.
Тривалий час Швеція мала одні з найвищих податків у світі, але це вже не стосується оподаткування капіталу. Наприклад, країна скасувала податок на багатство, податок на спадщину та податок на нерухомість. Ідеал егалітаризму (рівності) тепер не так добре узгоджується з моделями накопичення багатства, особливо на найвищому рівні.
Використовуючи дані Forbes та ООН, ми з’ясували, що у 2025 році Швеція посіла четверте місце у світі за кількістю мільярдерів на мільйон населення – 4,7. Якщо виключити мікродержави (з населенням менше мільйона осіб), Швецію випереджають лише Сінгапур (9,9), Гонконг (9,1) і Кіпр (7,3). Швейцарія посідає п’яте місце (4,6). Швеція значно випереджає деякі найбільші економіки світу, такі як США (2,7), Німеччина (2,1), Канада (2,0) та Великобританія (0,8).
«Ми стали лінивими та самозаспокоєними»: шведські пенсіонери розповідають, як скасування податку на багатство змінило їхню країну
Захоплення та підозрілість
Статті спокушають читачів дроновими знімками та описами розкішних маєтків, але водночас неодноразово наголошують, наскільки мільярдери не бажають демонструвати своє багатство та говорити про нього. Це створює враження соціально чутливої теми, яка іноді може бути небезпечною для особистої безпеки мільярдерів. Читачів запрошують фантазувати про життя мільярдера, де порушення “закону Янта” додає пікантності цій фантазії.
Амбівалентність шведів щодо мільярдерів також ілюструється нещодавнім опитуванням, яке ми провели з репрезентативною вибіркою населення. Ми поставили людям низку запитань щодо їхнього ставлення до грошей та багатства. Виявилося, що багато хто вважає гроші потужним особистим мотиватором. Ці люди підтримали твердження на кшталт: “мати багато грошей – важливий стимул для мене”. Це свідчить про відсутність суспільного табу на прагнення до багатства.
Люди також зазначили, що гроші мають соціальне значення, оскільки вони переважно підтримували твердження типу: “гроші дають статус і повагу”. Це вказує на те, що приховування особистого багатства може бути не таким важливим. Насправді, його демонстрація може принести соціальні переваги – наприклад, сприйняття як успішного підприємця та людини, на яку рівняються. Ми також запитували про верхні межі багатства, але виявили сильну підтримку тверджень на кшталт: “грошей ніколи не буває забагато”.
- Податки
- Багатство
- Швеція
- Надбагаті
- Соціальна демократія
- Справжня Швеція