Не маючи успіху на фронті та зазнаючи дедалі відчутніших українських ударів углиб своєї території, Росія перенесла частину протистояння в Європу, посиливши гібридні атаки проти союзників Києва — від дронів до диверсій і кібершпигунства
Росія вдається до гібридних атак проти країн Європи, які підтримують Україну, намагаючись послабити їхню єдність та зменшити допомогу Києву. Про це пише The Wall Street Journal, посилаючись на дані аналітиків та західних посадовців.
За даними литовського Sahaidachnyi Security Center, який відстежує подібні операції РФ у Європі, частота задокументованих інцидентів зросла з приблизно 10 на місяць до близько 15 на місяць, починаючи з квітня поточного року. Аналітики центру зазначають, що реальні масштаби таких дій оцінити складно, оскільки багато випадків, які підозріло нагадують почерк Росії, не потрапляють до статистики.
Серед останніх інцидентів, згаданих у виданні, — виявлення трьох вибухових дронів поблизу німецького аеропорту, один з яких знаходився під українським вантажним літаком. Також зафіксовано повторні залітання російських дронів у повітряний простір НАТО, зокрема, нещодавнє збиття одного з них над Румунією. Нідерландська розвідка попереджала про систематичне цифрове шпигунство через зламані веб-камери для відстеження постачання допомоги Україні. Крім того, підозрілим був підпал оборонної компанії Milrem Robotics в Естонії, а також вибухи та пожежі на об’єктах, пов’язаних із боєприпасами, в Італії, Болгарії та Фінляндії. Словацька поліція також зірвала спробу атаки на завод із виробництва дронів, яку готували “троє іноземців” невстановленого громадянства. Хоча офіційного підтвердження причетності Росії до більшості цих випадків поки немає, підозри одразу падають саме на Москву.
“Росія шукає способи скоротити підтримку України серед країн НАТО, і одним із побічних ефектів, якого вона також домагається, є поширення паніки”, — заявив виданню директор литовської цивільної розвідки Ремігіюс Брідікіс.
Речник Кремля Дмитро Пєсков відкинув ці звинувачення, заявивши, що їх використовують для виправдання мілітаризації Європи проти Росії. Водночас західні посадовці попереджають про можливу подальшу ескалацію. За їхніми даними, Росія вже захопила українські дрони, які потенційно може використати для атак на країни НАТО, видаючи їх за українські.
Видання зазначає, що Кремль розраховує і на побічний ефект від дестабілізації внутрішньої політики напередодні виборів у Німеччині, Франції, Фінляндії, Естонії та Польщі.
“Головний інтерес — змінити статус-кво в Європі. Це продовження втручання у вибори, яке вони намагалися здійснювати” в інших країнах, — заявив естонський депутат Марко Міхельсон.
Однак, зазначає WSJ, ефект від цієї кампанії поки що протилежний очікуваному Кремлем. Країни НАТО, найближчі до Росії географічно, демонструють одну з найстійкіших позицій щодо підтримки України. Показовим прикладом є Румунія: країна з помітним проросійським електоратом, одразу після початку повномасштабного вторгнення та після серії залітань дронів, різко посилила негативне ставлення до Москви. Румунія також вислала російського дипломата, на що Кремль відповів висланням румунського дипломата з Москви.
- Нагадаємо, командувач Сил оборони Фінляндії Янне Яаккола заявив, що пряма військова загроза з боку Росії відсутня, оскільки Москва загрузла у війні проти України, тож натомість дедалі активніше тисне на Захід гібридними методами.