З 1 вересня всі учні комунальних шкіл, а це приблизно 3 млн дітей, будуть забезпечені безплатною гарячою їжею. Чи зможуть школи організувати харчування такої кількості дітей і, головне, чи вдасть годувати їх смачно, адже на одного учня передбачено лише 50–60 грн.
Реформа шкільного харчування, яку проводять за ініціативи першої леді Олени Зеленської, переходить на новий етап. Якщо досі гаряче харчування у школах безплатно отримували лише учні початкових класів, то вже з нового навчального року — усі учні комунальних шкіл з 1 по 11 клас, які навчаються на очній або змішаній формі навчання. Ідея безплатно годувати всіх школярів, безперечно, чудова, але чи буде вона реальною до виконання? Адже у великих містах є школи, у яких їдальням доведеться видавати понад тисячу порцій щодня. І чи не стане це однією з причин, коли під час відключень світла школи частіше переводитимуть дітей на дистанційку, бо не зможуть забезпечити їх гарячим харчуванням.
Зміни у розкладах уроків і харчування в холі
Як пояснила в коментарі Еспресо ексміністерка освіти і науки Лілія Гриневич, щоб запровадити харчування для учнів усіх класів, школам доведеться серйозно адаптуватися. Перша проблема – кількість посадкових місць у їдальнях.
“Шкільні їдальні не розраховані на те, що гаряче харчування буде абсолютно для всіх учнів. Це означає, що школи, особливо з великою кількістю учнів, повинні будуть узгодити харчування дітей у кілька змін. Це може вплинути на розклад уроків, адже перерва для гарячого харчування повинна бути довшою”, – каже Лілія Гриневич.
Тобто школам доведеться збільшити кількість великих перерв, аби учні мали час поїсти. Відповідно, це може призвести до того, що уроки в школах закінчуватимуться пізніше.
Як пояснив директор департаменту освіти і науки ЛОДА Олег Паска, аби вирішити проблему з пропускною здатністю їдалень, МОН цього року дозволило годувати учнів також в інших приміщеннях.
“Міністерство врахувало пропозиції департаментів освіти і дозволило харчування учнів в інших пристосованих приміщеннях. Це збільшило одразу пропускну здатність їдалень. Раніше саме фізичні розміри їдалень, які були розраховані в основному на 60–80–100 учнів, були перепоною для організації харчування для великої кількості учнів”, – каже Олег Паска.
Тобто тепер учні можуть їсти не тільки в їдальнях, а й у холах чи навіть у класах.
На одного учня – 50–60 грн на день
На забезпечення програми безплатного харчування у школах держава спрямувала додатково 7,4 мільярда гривень субвенції. На учня початкових класів передбачено 50 грн на день, учня 5–11 класів – 60 грн.
“Сума в масштабах країни виділена дуже велика, але в розрахунку на одного учня, на мою думку, недостатня для забезпечення якісного та смачного харчування, – каже Лілія Гриневич. – Лише на практиці можна буде побачити, скільки дітей реально будуть харчуватися. Тому що мало їм запропонувати харчування, але важливо, щоб діти це з’їли. Тому ця їжа повинна бути здорова і смачна, щоб діти нею не нехтували”.
За її словами, варто також врахувати, що є категорія дітей, для яких можливість поїсти у школі – єдиний шанс взагалі отримати гарячу страву.
“Нам треба пам’ятати, що є діти з родин, які мають доступ до якісної їжі постійно. Але є діти, яким дуже потрібна допомога. І насправді важливо, щоб ці діти отримували якісне харчування, тому що, можливо, тільки в школі вони і мають можливість поїсти щось гаряче. На жаль, в Україні також є такі діти, які саме в школі харчуються. У зв’язку з цим важливо тримати у фокусі уваги тих дітей, які перебувають в особливих життєвих обставинах”, – каже Лілія Гриневич.
Економіст Олег Пендзин вважає, що замість розподілити кошти на забезпечення безплатного харчування між усіма учнями порівну, варто було б скерувати їх на харчування тих, хто цього справді потребує. Тоді на одного учня припадала б більша сума, і можна було б говорити про поживнішу і якіснішу їжу.
“Навіщо давати харчування учням у преміальних школах, де навчаються діти батьків, які мають абсолютно іншу систему харчування, і вони в стані фінансувати своїх дітей абсолютно в іншому асортименті. Зрештою, ці учні просто їсти того не будуть, це будуть викинуті гроші. При тому, що є велика кількість людей, які дійсно ледь зводять кінці з кінцями, і для них безплатне харчування дітей у школі є життєво необхідним”, – каже економіст.
Він наголошує на тому, що різні види підтримки мають бути адресними, лише тоді вони виконуватимуть соціальну роль. А спроба роздати потроху всім – це черговий прояв передвиборчого популізму.
У разі блекаутів школи частіше йтимуть на дистанційку
За словами Олега Паски, насправді на Львівщині майже всі громади готові до запровадження харчування для всіх учнів. Труднощі були лише у трьох громадах області, яким не вистачало коштів на співфінансування.
“Держава повністю дає кошти на самі продукти. А громада має забезпечити логістику, тобто приготування їжі, чи, наприклад, кейтеринг. Відповідно, це також електроенергія для їдальні, бо, як правило, у школах усе на електриці”, – пояснює керівник департаменту освіти.
Тобто навантаження на бюджети громад, які були затверджені ще наприкінці 2025 року і навряд чи враховували ці видатки, суттєво зростає. Адже якщо у школі є їдальня, де безпосередньо готують їжу, то це автоматично призведе до зростання витрат на електроенергію. Також, ймовірно, доведеться збільшити кількість працівників їдальні.
Ще одне питання – робота їдалень у період відключень світла.
“Як буде організовано харчування під час відключення світла, це вже питання стійкості школи. У нас, як правило, школи забезпечені двома-трьома генераторами. Але є питання потужності цих генераторів. Не завжди її вистачає на все. Як правило, генератори закуповували для того, щоб підтримувати котельню, освітлення чи роботу комп’ютерів і обладнання, яке потрібне для навчального процесу”, – каже він.
Утім, навіть якщо школа має генератор, потужності якого вистачить на роботу плит у їдальні, виникає питання закупівлі пального. Адже в такому разі школі потрібні будуть тонни дизелю на зиму. Відтак, є ризик, що громади частіше ухвалюватимуть рішення про дистанційне навчання, якщо почнуться відключення електрики.
За словами Лілії Гриневич, у більшості прифронтових громад школи і так здебільшого на дистанційному навчанні або, в кращому разі, на змішаному. Тому там насправді небагато учнів зможуть скористатися цією ініціативою.
Гроші на продукти є лише до кінця листопада
На думку ексміністерки, наразі важливо, аби рішення про безплатне харчування для всіх учнів було правильно імплементоване, щоб діти справді скористалися цим харчуванням.
“Думаю, пройде якесь пілотування цього рішення. І коли буде зрозуміло, що, наприклад, за цю суму неможливо приготувати якісне гаряче харчування або значна частина його залишається, тобто діти насправді не їдять, можливо, буде якийсь перегляд цього рішення та його удосконалення”, – каже вона.
До слова, у Кабміні також ставляться до цього нововведення як до експерименту. При цьому, відповідно до урядової постанови, ці 7,4 млрд грн субвенції на харчування – це кошти лише на вересень, жовтень та листопад. До 1 грудня обласні адміністрації повинні підготувати обґрунтовані пропозиції щодо доцільності подальшого спрямування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчуванням учнів.
Утім, Олег Пендзин звертає увагу на ще один аспект експерименту – закупівлі продуктів. Адже ці 7,4 млрд грн на три місяці треба якось освоїти.
“Уявіть собі, який обсяг закупівель продуктів має бути, хто це все має готувати, і скільки це буде коштувати для влади. І головне – скільки в цій ситуації з’явиться корупційних скандалів чергових. Навіщо це робити, для мене є абсолютно незрозумілим”, – каже він.
Водночас для місцевих громад найскладнішим є питання: а що робити, якщо з 1 грудня уряд передумає годувати всіх? Продовжувати це робити власним коштом навряд чи вони зможуть. Також виникає питання: а що робити школам, які за той час адаптують приміщення їдалень чи наймуть додаткових працівників, сформують відповідні розклади уроків?