Японія розглядає можливість впровадження блокчейн-системи для розрахунків, яка дозволить цілодобово обробляти операції з акціями та державними облігаціями. Про це повідомляє Сrypto.news з посиланням на Nikkei.
Влітку 2026 року буде створено робочу групу, до якої увійдуть представники Агентства фінансових послуг, Міністерства фінансів, Банку Японії та провідних фінансових установ. Група має розробити план впровадження до початку 2027 року, а сама система може почати функціонувати вже у 2030-х роках.
Чому Японія прагне прискорити розрахунки
Наразі розрахунки за японськими операціями з акціями здійснюються за схемою T+2, тобто через два робочих дні після угоди. Операції з державними облігаціями зазвичай розраховуються наступного робочого дня.
Запропонована блокчейн-інфраструктура покликана тісніше пов’язати передачу цінних паперів із відповідним грошовим платежем. Це дасть змогу інвесторам швидше отримувати доступ до коштів від продажу активів та негайно реінвестувати їх.
План розробки визначатиме архітектуру блокчейну, розподіл відповідальності між державними та приватними учасниками, а також графік впровадження. У перспективі ця система може бути використана і для міжнародних переказів.
Розрахунки в реальному часі скорочують період фінансової залежності між контрагентами. Однак, зменшення затримок також скорочує час для підготовки готівки чи цінних паперів, що створює нові вимоги до ліквідності та операційних процесів для учасників ринку.
Банк Японії вже тестує технологію
Ця ініціатива базується на вже проведених експериментах Банку Японії. Голова банку Кадзуо Уеда у березні повідомив, що регулятор тестує розрахунки з використанням поточних рахунків комерційних банків на блокчейн-інфраструктурі. Пізніше виконавчий директор Банку Японії Кадзушіге Каміяма охарактеризував цю роботу як дослідження токенізованих рахунків центрального банку – так званої оптової цифрової валюти центрального банку, дизайн якої може підтримувати одночасний рух цінних паперів і коштів.
Нагадаємо
Як повідомляв Мінфін, державний фінансовий сектор Японії вже розробляє власні блокчейн-платформи для регульованих цінних паперів. Зокрема, платформа Progmat нещодавно перевела токенізовані активи на суму 452 млрд єн у виділену мережу Avalanche. Крім того, SBI Holdings та Startale розробляють мережу Strium для цілодобової торгівлі токенізованими цінними паперами, публічну тестову мережу якої планують запустити у 2026 році.
Також три найбільші банки Японії готують спільну структуру єнового стейблкоїна, очікуючи запуску реальних транзакцій до березня 2027 року.
